З ПРАВОМ БРЕХАТИ І КРАСТИ?
Все більших обертів набирає гучний скандал, пов’язаний з ім’ям екс-полковника українських спецслужб Валентина Крижановського. Нагадаємо, що у листопаді 2005 року він звинуватив голову СБУ Ігоря Дріжчаного у низці злочинів. Служба безпеки ці закиди назвала “спробою уникнути відповідальності за власні злочини” і в свою чергу звинуватила Крижановського у спричиненні Україні економічних збитків. Майже два роки триває конфлікт СБУ та українського екс-полковника. Точніше, вже російського. Адже в липні 2006 року йому було надане російське громадянство.
Як зауважила опісля з посиланням на високопосадовця з керівництва СБУ “Українська правда”, “...В СБУ є підстави вважати, що полковник Крижановський, будучи тривалий час співробітником українських спецслужб (ГУР МО і СБУ), де-факто під глибоким прикриттям працював на російські розвідувальні органи”.
Та чи насправді екс-полковник у чомусь звинувачується українськими правоохоронними органами? В інформації від 5 липня 2006 року прес-служби Генеральної прокуратури “щодо досудового слідства у кримінальній справі за обвинуваченням полковника В.В.Крижановського” сказано: “...Генеральна прокуратура України повідомляє, що у червні 2005 року помічнику начальника ГУ “К” СБУ полковнику В.В.Крижановському дійсно пред’явлено обвинувачення у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 189 та 4.3 ст. 364 Кримінального кодексу України. Оскільки місцеперебування В.В. Крижановського з листопада 2005 року було невідоме, хоча суд надав дозвіл на його затримання та доставку в суд під вартою, досудовим слідством винесено постанову про оголошення обвинуваченого в розшук”.
А далі екс-полковник знайшовся у Росії, звідти й роздає численні викривальні інтерв’ю українським Інтернет-виданням та російським ЗМІ. Після публікації в “Известиях” вийшло його розгалужене інтерв’ю і в газеті “Московские новости”. Останнє й надихнуло на творчі потуги одного з колишніх співробітників СБУ, особисто знайомого з паном Крижановським, який зі зрозумілих причин побажав залишитися інкогніто. Його коментарі до інтерв’ю Володимира Крижановського у “Московских новостях” ми пропонуємо вашій увазі без будь-яких редакційних коментарів. Гадаємо, читачі самі можуть розібратися, що й до чого.
“Агент Крижановський. З правом брехати і красти...”
Останні публікації в пресі про Валентина Крижановського, де з пропащого зрадника і злодія невміло ліплять образ чесного офіцера, свідчать про зацікавленість у цьому в першу чергу самого “героя” і певних кіл із сумнівною репутацією, готових скрізь і всюди дискредитувати Україну. Оскільки “грошенят на чорний день” В. Крижановський накопичив немало (крадених, відкупних, “общаківських”), він щосили почав “піаритися”, використовуючи ті маргінальні ЗМІ, де зовсім відсутні поняття про принципи і професійну етику, а журналісти за копійку готові рідну матір продати і з Іуди зробити святого.
Проте повернімося до екс-помічника начальника Управління “К” СБУ Валентина Крижановського, особа якого стала відома громадськості після оприлюдненого ним звинувачення керівництва СБУ в контрабанді і низці інших злочинів, а також інсценованого замаху на себе з подальшим зникненням з госпіталю.
…А чим же насправді займався Крижановський, працюючи в українських спецслужбах? Боюся розчарувати читачів, які чекали заплутаних детективних історій, адже відповідь проста – банальною крадіжкою і “кришуванням” з метою власної наживи.
Працівникам російських спецслужб, які зараз допомагають українському екс-колезі Крижановському уникнути кримінальної відповідальності, напевно, і не снилася така “робота”. Валентин – крупний “спе-ціаліст” з продажу конфіскату, який попався на гарячому. Щоб не опинитися за ґратами за крадіжку і фальсифікацію, він вирішив розповісти пресі казку про продаж цирконію та гафнію. При цьому Крижановський і словом не обмовився про те, як через очолювані його дружиною та родичами фірми (ТОВ “Фрам-Інвест”, ТОВ “Медичний науково-інформаційний центр, апаратна діагностика і терапія” та інші – хто цікавиться, ласкаво просимо зазирнути до баз Держкомстату й податкової. І до чого тут І. Дріжчаний та його сім’я?!), продавав “за зниженими цінами” і лише комерсантам, готовим дати солідний “відкат”, великі партії конфіскату сумнівного походження, “по дружбі” підставляв “перевірених”, але неплатоспроможних клієнтів успішним комерційним структурам, керівники яких до цього дня шукають, хто ж оплатить відпущені товари і надані послуги.
З ГУР МО України Валентина Крижановського, за неофіційною версією, звільнили саме за дискредитацію служби сприянням ОЗУ. І зараз Крижановський – незмінний фігурант зустрічей “авторитетів”, до речі, запрошений і на плановане у вересні цього року грузино-російсько-українське зібрання “злодіїв в законі” у східному регіоні нашої країни.
У чому ПРАВДА? Правда в тому, що він був не “кротом”, який викриває і руйнує організовану злочинність, а продажним “скунсом”, котрий особисто брав участь у бандитських “східняках”. Крижановський – людина з глибоко ущемленим самолюбством. Вважаючи, що його не об’єктивно оцінюють на службі, він вирішив самореалізуватися на терені співпраці з бандитами. Це підтверджує і мати вбитого на Троєщині луганського підприємця А. Передерія. Вона впевнена, що до вбивства її сина має безпосереднє відношення член ОЗУ Крижановський. Оскільки його думка напружено працювала тільки у напрямку пошуку легкої наживи, саме він, переконуючи матір убитого в тому, що все її майно і так буде конфісковане, пропонував купити автомобілі, які належали їй, а також обіцяв за додаткову платню організувати пошук її сина, задіявши роту солдатів. Доречно зауважити, що любов Крижановського до автомобілів загальновідома. Він не забуває поновлювати особисте авто (має джип “Ленд крузер”), яке, перейнявши досвід у “братків”, справно реєструє на дружину, щоб у разі чого не конфіскували.
Також наш “герой” за помірну платню консультував і консультує кримінальних авторитетів про засоби і методи роботи правоохоронних органів, операції, що плануються. Адже кажуть, саме Крижановський сприяв процесу “переходу кримінальних авторитетів у бізнесмени”, неодноразово використовуючи службове становище, вирішував питання про звільнення з “холодної” членів ОЗУ, які попадалися “на дрібниці”. Міліція іноді затримувала і В. Крижановського у складі злочинних груп, проте він розповідав слізну історію про нелегку роботу розвідника, пред’являв посвідчення, і його відпускали без відповідного оформлення. Результати такої “роботи з інформування бандитів” ще довго згадуватимуть оперативники.
Природно, Крижановський стверджує, що “носив з ринку дуже цінну інформацію”, проте чомусь дотепер нічого не відомо про її реалізацію. Зате безліч інформації про активну участь нашого героя в діяльності ОЗУ, а також про те, що він інформував бандитів про хід розслідування вбивства київського кримінального авторитета Прища, гуляє неосяжними просторами Інтернету. Колишній екс-полковник спецслужби насилу тоді добився, щоб його, як цінного фахівця з “бригади” Прища, включили до групи, яка розслідувала цю справу, але, окрім забезпечення систематичного “зливу” інформації, іншої допомоги слідству він не надав.
У даний час Крижановський – фігурант кількох кримінальних справ, порушених за фактами спричинення значних економічних збитків державі, зловживання службовим становищем, використання підроблених документів для реалізації конфіскату.
Механізм отримання Крижановським російського громадянства – “ноу-хау” спецслужб Росії. Фактично, громадянство Валентин одержав шляхом умілого використання неоднозначних тлумачень російських законів 1991 і 2002 років. На особливу увагу у зв’язку з цим заслуговує уявна довірливість росіян, які зробили вигляд, що прийняли “за чисту монету” розповідь Крижановського про те, ніби в українських спецслужбах він працював, не усвідомлюючи, що є громадянином України, і не підписуючи з цього приводу ніяких документів.
Воістину дивує надмірна опіка Крижановського з боку Росії, адже зазвичай до “ініціативників”, йому подібних, ставляться з великою недовірою. Зрадники і злочинці – контингент ненадійний. Немає і не може бути гарантій, що завтра В. Крижановський не дасть прес-конференцію, де викриє своїх дійсних господарів, або не викине ще якого фортелю.
За великим рахунком СБУ можна тільки привітати з тим, що воно позбавилось Крижановського. З упевненістю можна сказати, що подібний “скунс”, одного разу наблизившись до якоїсь поважної структури, залишить там “незабутній слід і запах”.
Сьогодні злодій та зрадник посилено шукає застосування своїх здібностей у Росії, а Генпрокуратура України тим часом ретельно збирає у рамках кримінальних справ усі факти і епізоди його злочинної діяльності, щоб в найближчому майбутньому Крижановський все-таки зміг за законом відповісти за всі свої діяння.
| Comments: |
