Радивилівські козаки завойовують Берестечко
Той, хто відвідує знамениті „Козацькі могили”, що у селі Пляшева на Рівненщині, неодмінно помічає на території музейного комплексу привабливого козака на баскому коні та юну чарівну панянку на стилізованій бричці. Ні, це не артисти, хоч їхня витончена артистичність не викликає сумніву. Це тутешні краяни Юрій та Наталя Бігуни. У той час, коли чиновники теоретично думають-гадають, як розвинути зелений туризм, батько й дочка зайнялися активно на практиці зелено-туристичною діяльністю і довели її незаперечну актуальність та дієвість. Словом, козак з козачкою нині в екскурсантів просто нарозхват.
Варто сказати, що Наталя Бігун ще три роки тому, навчаючись у Радивилівському ліцеї, серйозно взялася за вивчення нюансів організації туристичного бізнесу. Дівчина тоді на цю оригінальну тему написала наукову роботу, яка забезпечила радивилівчанці перемогу у Всеукраїнському конкурсі шкільних та студентських винахідницьких проектів. Майбутня професія Наталі також пов’язана з туризмом – менеджер туристичної діяльності. Опановує дівчина дану спеціальність у Рівненському державному гуманітарному університеті. А ось канікулярний період для неї став своєрідною практикою.
– Ідею Наталі я одразу підтримав, – зізнається Юрій Бігун, – більше того, я просто загорівся цим задумом, почав майструвати бричку, щоб возити туристів, готувати збрую на коня. Дружина допомогла у підборі козацького одягу. Наталя для себе одяг підбирала сама, прагнучи поєднати в ньому сучасний стиль з колишнім панським. Перші наші спроби після оформлення усіх відповідних дозволів, чесно кажучи, не були вельми успішними. Нас чомусь приймали за артистів, споглядали, посміхались, а ось прокататися мало хто бажав. А потім пішло-поїхало. Бажаючих – хоч відбавляй. Особливо під час приїзду багатолюдних делегацій або ж під час масових заходів на цьому священному місці. Чи не найбільше нас здивували датчани та чорношкірі гості, котрі каталися верхи на конях, як діти.
– З часом мене полонила думка: кататися – це одне, а треба, щоб гості залишили певний багаж знань про наш дивовижний і славний край, – продовжує розмову Наталя. – Отож, я взялася за розробку туристичних маршрутів. Найбільшим попитом нині користується шлях від Плюшевої до Хрінників. Чому? Бо поряд з тим, що туристи, їдучи бричкою, черпають від мене інформаційний матеріал з історії, географії, краєзнавства, вони стають глядачами доволі цікавих об’єктів. Як, приміром, велетенський дуб, якому 550 років і під яким колись проводив нараду зі старшинами гетьман України Богдан Хмельницький. Перед очима подорожуючих – поле знаменитої Берестецької битви. Наші клієнти мають змогу попити цілющої води з овіяного легендами джерела Рейзя. Того джерела, від води якого колись зцілилася хвора панська дочка. А в самих Хрінниках на відпочиваючих чекає велике водяне плесо, де можна покупатися, позасмагати. Смаковим апогеєм подорожі стає юшка з риби. А ще невдовзі ми хочемо у список послуг включити лікування тутешніми цілющими грязями, яке вже успішно практикує хрінницький санаторій. Так що навіть за один день наші клієнти можуть, образно кажучи, одержати море задоволення, поєднуючи корисне з приємним.
Уся вищезгадана екзотика, як з’ясувалося, має досить помірну ціну і таким чином доступна кожному бажаючому. Приміром, щоб покататися верхи на коні, дорослому треба викласти три гривні, а дітям – на гривню менше. За годину катання на бричці клієнт платить десять гривень. Але в основному, як стверджують Бігуни, на прейскурант мало хто “дивиться”, люди просто хочуть цікавого, змістовного відпочинку. І бувалий козак з юною козачкою на „Козацьких могилах”, куди щодня приїздять сотні відвідувачів, зуміли його організувати. Гарно та із взаємною користю.
– Ідею Наталі я одразу підтримав, – зізнається Юрій Бігун, – більше того, я просто загорівся цим задумом, почав майструвати бричку, щоб возити туристів, готувати збрую на коня. Дружина допомогла у підборі козацького одягу. Наталя для себе одяг підбирала сама, прагнучи поєднати в ньому сучасний стиль з колишнім панським. Перші наші спроби після оформлення усіх відповідних дозволів, чесно кажучи, не були вельми успішними. Нас чомусь приймали за артистів, споглядали, посміхались, а ось прокататися мало хто бажав. А потім пішло-поїхало. Бажаючих – хоч відбавляй. Особливо під час приїзду багатолюдних делегацій або ж під час масових заходів на цьому священному місці. Чи не найбільше нас здивували датчани та чорношкірі гості, котрі каталися верхи на конях, як діти.
– З часом мене полонила думка: кататися – це одне, а треба, щоб гості залишили певний багаж знань про наш дивовижний і славний край, – продовжує розмову Наталя. – Отож, я взялася за розробку туристичних маршрутів. Найбільшим попитом нині користується шлях від Плюшевої до Хрінників. Чому? Бо поряд з тим, що туристи, їдучи бричкою, черпають від мене інформаційний матеріал з історії, географії, краєзнавства, вони стають глядачами доволі цікавих об’єктів. Як, приміром, велетенський дуб, якому 550 років і під яким колись проводив нараду зі старшинами гетьман України Богдан Хмельницький. Перед очима подорожуючих – поле знаменитої Берестецької битви. Наші клієнти мають змогу попити цілющої води з овіяного легендами джерела Рейзя. Того джерела, від води якого колись зцілилася хвора панська дочка. А в самих Хрінниках на відпочиваючих чекає велике водяне плесо, де можна покупатися, позасмагати. Смаковим апогеєм подорожі стає юшка з риби. А ще невдовзі ми хочемо у список послуг включити лікування тутешніми цілющими грязями, яке вже успішно практикує хрінницький санаторій. Так що навіть за один день наші клієнти можуть, образно кажучи, одержати море задоволення, поєднуючи корисне з приємним.
Уся вищезгадана екзотика, як з’ясувалося, має досить помірну ціну і таким чином доступна кожному бажаючому. Приміром, щоб покататися верхи на коні, дорослому треба викласти три гривні, а дітям – на гривню менше. За годину катання на бричці клієнт платить десять гривень. Але в основному, як стверджують Бігуни, на прейскурант мало хто “дивиться”, люди просто хочуть цікавого, змістовного відпочинку. І бувалий козак з юною козачкою на „Козацьких могилах”, куди щодня приїздять сотні відвідувачів, зуміли його організувати. Гарно та із взаємною користю.
Сергій НОВАК,
Рівненська область
Рівненська область
| Comments: |
