«Нехай мої діти живуть в інтернаті»

Заявила працівникові служби у справах неповнолітніх одинока матір трьох дітей, бо вона сама виховувалася в інтернаті. Зараз жінка знову вагітна і, судячи з її філософії та способу життя, не особливо перейматиметься материнськими обов’язками.
Звичайно, у багатьох випадках інтернат замінює дітворі рідну домівку (статистика засвідчує: на Буковині з 1228 дітей цієї категорії тільки 306 не мають батьків, решті з ними не пощастило). Тепер все частіше порушується питання про реформування інтернатної системи, про розширення різних форм родинного виховання, зокрема будинків сімейного типу та прийомних сімей.
Загалом сьогодні в області 41 дитина виховується у п’яти будинках сімейного типу та у п’яти прийомних сім’ях. Останні виникли порівняно недавно (тільки цього року утворено три) і є доволі перспективною формою виховання. Це не є усиновленням, але до 18 років прийомні батьки опікуються цими дітьми, як власними, і повністю відповідають за них. Зрозуміло, тут самого бажання подружжя замало.
Унікальною є багатодітна сім’я отця Михайла Жара – настоятеля Свято-Вознесенського монастиря с. Мольниця Герцаївського району, де виховується 142 дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. З них 29 усиновлено. Більшість вихованців важкохворі, перебувають на диспансерному обліку, 28 з них – інваліди, у тому числі – зі значними патоло-гіями розвитку.

• Нравится
•