Ранній початок статевого життя, аборти та пологи у юному віці, велика кількість статевих партнерів, куріння, зниження імунітету, недотримання правил особистої гігієни – ось основні причини виникнення таких захворювань. Значно збільшує ризик розвитку передпухлинних захворювань і візуального генітального раку й вірус папіломи людини – інфекційний збудник раку, що передається статевим шляхом від жінки до жінки при посередництві чоловіка, який зазвичай виступає носієм. У той же час пані Тетяна впевнена, що вирішальним фактором у боротьбі з онкогінекологічними захворюваннями залишається час. Зволікання губить, каже вона.
На сьогодні Тетяна Євгеніївна є єдиним у західному регіоні кандидатом медичних наук у галузі онкогінекології. Обираючи таку незвичну професію, вона керувалась саме невивченістю і невисвітленістю цього питання у медичній практиці. “Проблема існувала, – каже Тетяна Ткачук, – а шляхів її вирішення не було. Рано чи пізно хтось мусив починати їх шукати”. Зараз Тетяна Євгеніївна є автором понад 60 наукових праць у галузі онкогінекології. Але особливу увагу лікар приділяє дослідженню патологій жіночих зовнішніх статевих органів. Тетяна Євгеніївна розповідає, що, як і у випадку зі злоякісними пухлинами, пацієнток із захворюванням вульви (зовнішніх статевих органів) також губить зволікання. Незважаючи на те, що ці хвороби можуть бути виявлені шляхом самообстеження, 75% їх виявляють у занедбаних стадіях. Пацієнтки зазвичай дуже мало знають як про небезпеку, яку несуть онкогінекологічні захворювання, так і про методи їх профілактики. “Про що можна говорити, якщо навіть у звіти лікарських установ такі захворювання вносять лише протягом останніх двох років, – обурюється Тетяна Євгеніївна, – а до цього про них навіть не згадували”. Особливо турбує лікаря той факт, що вік її пацієнток має тенденцію до помолодшання. Якщо раніше вона працювала переважно з 60-80-літніми жінками, то тепер 45-річні не рідкість. На операційному столі опиняються навіть зовсім молоді дівчата. Якщо нічого не зміниться, то незабаром мова йтиме не просто про особисту трагедію окремої жінки, а про генофонд нації.
Чи довго зможуть такі ентузіасти, як Тетяна Євгеніївна, тягнути на своїх плечах хрест вітчизняної медицини – невідомо. Як би там не було, а зараз саме завдяки їх самовідданій праці у нашій багатостраждальній державі рятуються сотні життів, б’ються сотні сердець, жевріють сотні надій.
Comments: |