– Василю Андрійовичу, як Ви сприйняли підсумок минулого сезону для своєї команди?
– Ніяк не сприйняв. Як можна сприйняти те, що ми вилетіли з вищої ліги? Команда не виконала завдання.
– Що, на Вашу думку, перешкодило команді виступити краще?
– Перешкодило те, що у всіх футболістів у голові тільки гроші. Це, напевно, головне.
– Значить, претензії є тільки до футболістів, а до тренерського штабу немає?
– Я б навіть сказав, до футболістів-легіонерів і до нас – керівників клубу. До тренерського штабу ніяких претензій немає. Іноземці грають тільки на публіку, щоб себе добре продати. А коли виникають хоч найменші проблеми, вони вмить змінюються.
– Ви сказали, що були недоробки у керівників клубу, тобто Ви в чомусь відчуваєте і свою провину?
– Єдина проблема була в тому, що не завжди в призначені терміни я знаходив можливість виплачувати зарплату. От і все. Українські футболісти – Сачко, Гащин, Ковалюк, Максимюк – до таких затримок ставилися з розумінням. Але у “Волині” співвідношення українців і легіонерів було 50 на 50. І у важкі хвилини команда ніби ділилася на дві половини.
– “Волинь” могла повернутися у вищу лігу, оминаючи перший дивізіон. Фінансові труднощі у “Кривбасі” на якийсь час відкрили перед лучанами таку можливість. Але буквально через тиждень криворіжці передумали… і посунули „Волинь” у першу лігу. Якою була Ваша реакція у цій ситуації?
– До мене зателефонували президент ПФЛ Равіль Саффіулін і потім з самого “Кривбасу”. Криворіжцям вдалося знайти джерела фінансування. Ми могли їм відмовити і не поступитись своїм місцем, але, якщо чесно, вони за підсумками минулого сезону залишилися у вищій лізі, а ми вилетіли. Тому хай грають. Тим паче, що команда у них на даний момент сильніша за нашу.
– Що робити з гравцями, яких вже встигли повернути до Луцька „під вищу лігу”?
– Зараз знову шукатимемо їм команди. Не до кінця зрозуміла ситуація ще з кількома гравцями. Також до нас просився Корнел Бута, але ми його відправили назад в Румунію. У нього надто великі „запити”. Точно залишаються Максимюк, Ковалюк і Гащин. Зараз наше завдання перебудувати команду на своїх вихованців.
– Бачити у своїх командах Марко Девіча, Папа Гуйє і того ж Василя Сачка хотіли б багато хто. Їх від’їзд з Луцька проходив у цивілізованому руслі чи були проблеми?
– Девіч і Сачко були виставлені на трансфер. Девічем зацікавився “Металіст”, а Василь продовжить кар’єру в “Кривбасі”.
Проблеми були з Гуйє. Нам не вдалося оформити його трансфер. Зараз він перебуває в оренді з правом викупу в харківському “Металісті”. Папа ще молодий гравець, плюс після травми. У Харкові його і відновлюють. Але йому ж одразу мільйони подавай. Зазначу, що поки у нього з нами ще діє п’ятирічний контракт. Я попередив харків’ян, що сьогодні у нього ціна одна, а надумають викупити пізніше, коли він розіграється, – буде зовсім інша.
– На що зараз Ви, як президент клубу, спрямуєте свою увагу?
– Працюватимемо над розвитком інфраструктури. Ми плануємо добудовувати поля, щоб діти могли тренуватися в нормальних умовах. Але і тут є свої проблеми. У Прилуцькій сільраді Ківерцівського району ми брали землю в оренду під будівництво дитячо-юнацької футбольної школи – у нас вже розроблений такий проект. Місцеві депутати не пішли нам назустріч і взяли з нас за оренду по максимуму – 10 відсотків від вартості землі. Хоча згідно із законом можна брати від 1 до 10 відсотків. Ми їм намагалися пояснити, що це будуть поля для дітей, а не АЗС якась, але нас не зрозуміли.
– Стадіон “Авангард” у стані реконструкції. За час, проведений у першій лізі, якраз буде можливість закінчити будівництво.
– Ми взяли стадіон в оренду на 25 років, тепер залишилося вже 20. Ми ставитимемо питання перед міськими депутатами про його передачу в структуру клубу. А то ж яка ситуація виходить: ніхто не хоче вкладати в дорогу споруду своїх грошей, якщо не отримає гарантію, що завтра у тебе її не заберуть. А проблеми там дійсно є. Потрібно встановлювати нове освітлення, добудувати ложу преси і туалети. А поки єдиний, хто допомагає – губернатор Володимир Бондар.
– Раніше звучала інформація про створення на базі ФК “Волинь” акціонерного товариства, що дозволило б поліпшити фінансування команди. На якому етапі цей процес зараз?
– Воно вже створилося, але поки триває реєстрація. За законом на цю процедуру відводиться чотири місяці. Значно збільшився статутний фонд футбольного клубу. Суму називати не буду, але вона виглядає солідно навіть порівняно зі статутними фондами більшості команд вищої ліги. Буде випуск акцій, половину з яких ми виставимо на продаж.
– Яке завдання на новий сезон? Це питання, напевно, найбільше цікавить волинських вболівальників.
– Зараз головне – сформувати команду з вихованців українського футболу. Це буде молодь, у якої бажання грати переважає над фінансовими питаннями. Правда, іноді батьки дуже згубно впливають на своїх дітей. Ми вже маємо гіркий досвід роботи з талановитою молоддю. Був у нас в команді такий Сергій Чапко. Він втік у московське ЦСКА, пізніше з’явився в донецькому “Металурзі”. Але нормального гравця з нього вже, напевно, не буде – у нього думки не про футбол. Навіть якщо пригадати Олега Герасимюка, то і його трохи зіпсували в “Динамо” сумами, розбалували умовами. Він став менше працювати.
– Тобто перспектива повернення “Волині” у вищу лігу відсовується на декілька років?
– Про такі завдання ми зможемо говорити через два-три роки. Поки не створимо молодий колектив, здатний грати на високому рівні. Важливо, щоб у футболістів у голові був футбол, а не зелені папірці. Молоді хлопці повинні розуміти, що їм спочатку необхідно заробити собі ім’я, яке потім працюватиме на них.