На жнивах в області працюватиме майже три тисячі комбайнів
У деяких регіонах уже розпочалися жнива. Що прогнозують аграрники, яким буде врожай, чи не вплинула морозна зима на посіви? Про це – в інтерв’ю з Олександром Ромашковцем, начальником відділу рослинництва Волинського обласного управління агропромислового розвитку.
Зібрати зернові можна за 12 днів?
– Отож, Олександре Степановичу, скільки на Волині посіяно зернових цьогоріч? Чи не зменшились площі?
– В області зернових і зернобобових до збирання нараховується 270,5 тисячі гектарів. З них сільськогосподарські підприємства посіяли 141,8 тисячі гектарів, населення – 128,7. Це без кукурудзи, бо вона дозріває значно пізніше. Пшеницею засіяно 107,3 тисячі гектарів, житом – 42,7, ячменем – 35,7, вівсом – 41,2. Невеликі площі зайняті під просо, гречку, зернобобові. Крім цього, в області збільшилося посівів ріпаку.
– А чи достатньо в господарствах комбайнів?
– У жнива буде задіяно дві тисячі 755 комбайнів (це ті, які будуть працювати, хоча їх є в області більше). Навантаження на одну машину – 98 гектарів. У сільгосппідприємствах нараховується 1255 комбайнів. І півтори тисячі – в інших організаціях, які надають допомогу селянам. Є в області 90 високопродуктивних комбайнів іноземного виробництва – “Джон-Дір”, “Кейс”. Вони в день можуть збирати 30 і більше гектарів. Якщо не заважатимуть погодні умови і вся техніка працюватиме бездоганно, то жнива можна було б завершити за 12 робочих днів. Але відомо, що багато комбайнів зношені, віджили по два терміни, тому поломок, мабуть, не уникнути.
– Паливо-мастильних матеріалів вистачає?
– Вистачає, одна проблема – гроші. Пальне постійно дорожчає.
– Який врожай очікують аграрники?
– Зібрати не менше, ніж минулого року. В середньому прогнозуємо врожайність 24 центнери з гектара площі. На більше розраховувати не варто, бо була надто посушлива осінь і люта зима. Пошкодилися навесні ранні посіви, їх вразили хвороби. І така ситуація в цілому по Україні. Тим більше вплине на урожай і спекотна липнева погода, яка тривала майже місяць (саме тоді наливався колос). На піщаних грунтах посіви підгоріли і гарного врожаю не сформують. На наших волинських землях дощ не завадить кожного тижня. Бо коли грунти родючі, з великим вмістом перегною, то вони затримують вологу, але не піщані.
Цього року очікуємо намолотити не менше минулого – до 650 тисяч тонн збіжжя. Хоча є господарства, які ще не продали зерно врожаю-2005. Зокрема, залишилося багато жита, хоча в останні тижні його закупив аграрний фонд.
– Скільки посівів загинуло через несприятливі погодні умови взимку?
– На Волині – 6 тисяч гектарів. Хоча це незначне пошкодження порівняно, наприклад, із Сумською областю. Там озимих вимерзло на площах 30-40 відсотків. Загинули сади, особливо кісточкові дерева. Наш регіон врятувало те, що за кілька днів до морозів випав сніг товщиною 10 сантиметрів. І посіви не померзли.
– Мабуть, усіх цікавить ціна на зерно.
– Завжди перед жнивами обіцяють високі, але ціну формує ринок, пропозиція і попит. Держава, якщо і називає ціну на зерно, то вона діє лише в державних структурах.
– В області зернових і зернобобових до збирання нараховується 270,5 тисячі гектарів. З них сільськогосподарські підприємства посіяли 141,8 тисячі гектарів, населення – 128,7. Це без кукурудзи, бо вона дозріває значно пізніше. Пшеницею засіяно 107,3 тисячі гектарів, житом – 42,7, ячменем – 35,7, вівсом – 41,2. Невеликі площі зайняті під просо, гречку, зернобобові. Крім цього, в області збільшилося посівів ріпаку.
– А чи достатньо в господарствах комбайнів?
– У жнива буде задіяно дві тисячі 755 комбайнів (це ті, які будуть працювати, хоча їх є в області більше). Навантаження на одну машину – 98 гектарів. У сільгосппідприємствах нараховується 1255 комбайнів. І півтори тисячі – в інших організаціях, які надають допомогу селянам. Є в області 90 високопродуктивних комбайнів іноземного виробництва – “Джон-Дір”, “Кейс”. Вони в день можуть збирати 30 і більше гектарів. Якщо не заважатимуть погодні умови і вся техніка працюватиме бездоганно, то жнива можна було б завершити за 12 робочих днів. Але відомо, що багато комбайнів зношені, віджили по два терміни, тому поломок, мабуть, не уникнути.
– Паливо-мастильних матеріалів вистачає?
– Вистачає, одна проблема – гроші. Пальне постійно дорожчає.
– Який врожай очікують аграрники?
– Зібрати не менше, ніж минулого року. В середньому прогнозуємо врожайність 24 центнери з гектара площі. На більше розраховувати не варто, бо була надто посушлива осінь і люта зима. Пошкодилися навесні ранні посіви, їх вразили хвороби. І така ситуація в цілому по Україні. Тим більше вплине на урожай і спекотна липнева погода, яка тривала майже місяць (саме тоді наливався колос). На піщаних грунтах посіви підгоріли і гарного врожаю не сформують. На наших волинських землях дощ не завадить кожного тижня. Бо коли грунти родючі, з великим вмістом перегною, то вони затримують вологу, але не піщані.
Цього року очікуємо намолотити не менше минулого – до 650 тисяч тонн збіжжя. Хоча є господарства, які ще не продали зерно врожаю-2005. Зокрема, залишилося багато жита, хоча в останні тижні його закупив аграрний фонд.
– Скільки посівів загинуло через несприятливі погодні умови взимку?
– На Волині – 6 тисяч гектарів. Хоча це незначне пошкодження порівняно, наприклад, із Сумською областю. Там озимих вимерзло на площах 30-40 відсотків. Загинули сади, особливо кісточкові дерева. Наш регіон врятувало те, що за кілька днів до морозів випав сніг товщиною 10 сантиметрів. І посіви не померзли.
– Мабуть, усіх цікавить ціна на зерно.
– Завжди перед жнивами обіцяють високі, але ціну формує ринок, пропозиція і попит. Держава, якщо і називає ціну на зерно, то вона діє лише в державних структурах.
Держава дає позику тільки під новий врожай
Головний бухгалтер Волинського регіонального відділення аграрного фонду Ніна Карпчук зазначила:
– Міністерство агрополітики України затвердило ціни на пшеницю, жито та розміри бюджетних позик, що надаються сільгосппідприємствам під заставу зерна. Наприклад, мінімальна ціна на пшеницю 3 класу – 700 гривень, максимальна – 780. Бюджетна позика складає 560 гривень (тобто 80 процентів від вартості зерна). Мінімальна ціна на пшеницю 4 класу – 610 гривень, максимальна – 680; 5 класу – 520 гривень, максимальна – 580. Жито 1 класу коштує від 540 до 600 гривень, мінімальна ціна на жито 2 класу – 500 гривень за тонну, максимальна – 555. Відповідно, 80 відсотків становить бюджетна позика. Ячмінь аграрний фонд не бере. Ще цього року будемо працювати з цукром.
– Що таке бюджетна позика?
– Сільгосппідприємства працюють у складних умовах, не мають коштів, і держава надає позику в розмірі 80 відсотків від мінімальної закупівельної ціни пшениці чи жита під заставу цього ж зерна. Наприклад, виробник завозить зерно на склад, представляє аграрному фонду всі необхідні документи і після цього підприємству перераховуються гроші. Це зерно перебуває під заставою. Коли ж виробник знаходить вигіднішого покупця, то збіжжя може забрати зі складу в будь-який час. Але перед тим повертає позику і відсоток на неї (8,7 відсотка річних). Минулого року позику брало багато сільгосппідприємств. Чимало згодом зерно забирали назад, віднайшовши вигіднішого покупця. Хоча і аграрний фонд це зерно також викупляє для держави.
– А чи можна до аграрного фонду здати зерно врожаю минулого року?
– Ні, тільки зерно нового врожаю.
Міністерство агрополітики радить сільгоспвиробникам не поспішати продавати зерно, оскільки у Росії та США нібито неврожай. А от чи продасть Україна більше 13 мільйонів тонн зерна за кордон, як це було минулого року, невідомо. Адже кожна країна-виробник бореться за ринки збуту своєї продукції.
– Міністерство агрополітики України затвердило ціни на пшеницю, жито та розміри бюджетних позик, що надаються сільгосппідприємствам під заставу зерна. Наприклад, мінімальна ціна на пшеницю 3 класу – 700 гривень, максимальна – 780. Бюджетна позика складає 560 гривень (тобто 80 процентів від вартості зерна). Мінімальна ціна на пшеницю 4 класу – 610 гривень, максимальна – 680; 5 класу – 520 гривень, максимальна – 580. Жито 1 класу коштує від 540 до 600 гривень, мінімальна ціна на жито 2 класу – 500 гривень за тонну, максимальна – 555. Відповідно, 80 відсотків становить бюджетна позика. Ячмінь аграрний фонд не бере. Ще цього року будемо працювати з цукром.
– Що таке бюджетна позика?
– Сільгосппідприємства працюють у складних умовах, не мають коштів, і держава надає позику в розмірі 80 відсотків від мінімальної закупівельної ціни пшениці чи жита під заставу цього ж зерна. Наприклад, виробник завозить зерно на склад, представляє аграрному фонду всі необхідні документи і після цього підприємству перераховуються гроші. Це зерно перебуває під заставою. Коли ж виробник знаходить вигіднішого покупця, то збіжжя може забрати зі складу в будь-який час. Але перед тим повертає позику і відсоток на неї (8,7 відсотка річних). Минулого року позику брало багато сільгосппідприємств. Чимало згодом зерно забирали назад, віднайшовши вигіднішого покупця. Хоча і аграрний фонд це зерно також викупляє для держави.
– А чи можна до аграрного фонду здати зерно врожаю минулого року?
– Ні, тільки зерно нового врожаю.
Міністерство агрополітики радить сільгоспвиробникам не поспішати продавати зерно, оскільки у Росії та США нібито неврожай. А от чи продасть Україна більше 13 мільйонів тонн зерна за кордон, як це було минулого року, невідомо. Адже кожна країна-виробник бореться за ринки збуту своєї продукції.
Марія ДУБУК,
Волинська область
| Comments: |
