Хто довго жує, той довго живе
У роті їжа піддається першій фазі травлення, яка складається з фізичної і хімічної обробки. Фізична полягає у подрібненні і перетиранні їжі зубами, після чого вона легко піддається більш істотній зміні.
Фізична обробка відбувається з допомогою слини, точніше, особливих ферментів, що містяться в ній. Встановлено, що при повноцінному жуванні створюються оптимальні умови для впливу ферментів на їжу.
Тепер можна уявити, що відбувається, якщо людина недостатньо розжовує їжу або поспішає її проковтнути. Шлунок тоді виконує додаткову, не звичну йому функцію, як, скажімо, розщеплення вуглеводів. Якщо таке несерйозне ставлення до жування триває не один рік, то органи травлення (шлунок, підшлункова залоза, печінка і навіть кишківник) систематично не встигають підготуватися до прийому їжі, від чого знижуються можливості її обробки.
Хочеш-не-хочеш, а напрошується один висновок: їжу жувати необхідно повільно і, найголовніше, дуже ретельно. Адже це запорука її успішного всмоктування в усіх ділянках системи травлення, а значить – запорука здоров’я. Недарма народна мудрість каже: “Хто довго жує, той довго живе”.
Є навіть такі країни, де правильно жувати вчать з дитинства. Скандинавські вихователі дитячих садочків і вчителі початкових класів проводять заняття на цю тему за спеціальною методикою. Наші вчені також мають свої напрацювання, наприклад, рекомендують, щоб навчити дітей правильно жувати, треба дати їм дрібно розжувати сиру моркву.
Правильне пережовування їжі як спосіб боротьби за здоров’я – це не тільки профілактика карієсу і парадонтозу, але й захворювань органів системи травлення. Крім того, сам процес жування можна використовувати як лікувальний фактор. Наприклад, в Австрії в одній з терапевтичних клінік багато захворювань органів травлення лікують шляхом повільного і тривалого пережовування певних продуктів. Без застосування лікарських препаратів лікарі цієї клініки успішно виліковують гастрити і виразкову хворобу шлунка.
Тепер можна уявити, що відбувається, якщо людина недостатньо розжовує їжу або поспішає її проковтнути. Шлунок тоді виконує додаткову, не звичну йому функцію, як, скажімо, розщеплення вуглеводів. Якщо таке несерйозне ставлення до жування триває не один рік, то органи травлення (шлунок, підшлункова залоза, печінка і навіть кишківник) систематично не встигають підготуватися до прийому їжі, від чого знижуються можливості її обробки.
Хочеш-не-хочеш, а напрошується один висновок: їжу жувати необхідно повільно і, найголовніше, дуже ретельно. Адже це запорука її успішного всмоктування в усіх ділянках системи травлення, а значить – запорука здоров’я. Недарма народна мудрість каже: “Хто довго жує, той довго живе”.
Є навіть такі країни, де правильно жувати вчать з дитинства. Скандинавські вихователі дитячих садочків і вчителі початкових класів проводять заняття на цю тему за спеціальною методикою. Наші вчені також мають свої напрацювання, наприклад, рекомендують, щоб навчити дітей правильно жувати, треба дати їм дрібно розжувати сиру моркву.
Правильне пережовування їжі як спосіб боротьби за здоров’я – це не тільки профілактика карієсу і парадонтозу, але й захворювань органів системи травлення. Крім того, сам процес жування можна використовувати як лікувальний фактор. Наприклад, в Австрії в одній з терапевтичних клінік багато захворювань органів травлення лікують шляхом повільного і тривалого пережовування певних продуктів. Без застосування лікарських препаратів лікарі цієї клініки успішно виліковують гастрити і виразкову хворобу шлунка.
| Comments: |
