Передвиборна кампанія наближається до фінішу. Більшість виборців уже визначилися зі своїми уподобаннями. Зробив це і я. Буду голосувати за Кривицького і Кличка. Чому?
Перш за все тому, що нинішній мер Луцька – господар. Воду маємо в квартирах? Маємо. Поцікавтеся, як з цим у Львові і Рівному. Перебої з газом взимку були? Не було. Те ж саме можна сказати й про тепло. Ну, звичайно ж, можна багато говорити і про недоліки Кривицького. Погану роботу ЖЕКів, ями на дорогах і т. д., і т. п. Але хіба не важливіше, що він вирішує головні, стратегічні проблеми міста.
Давайте ще запитаємо самі в себе, як ми платимо за житло, газ, воду. Далеко не всі впору. А як доглядаємо за своїми будинками, особливо під’їздами?
Луцьку потрібен саме такий мер, як Кривицький. З досвідом, знанням справи, хорошим організаторським хистом. Чим підкорив мене Кличко? Українською мовою. Був просто вражений, коли почув, як він з великими труднощами, але заговорив по-нашому. Довго намагався додзвонитися на телебачення, коли Віталій виступав у прямому ефірі, і подякувати за такий вчинок. А разом з тим запитати у нього, що було важче: набити морду Льюісу чи заговорити українською.
Звичайно ж, справа не лише в мові. Хоча знаменитий боксер справді виглядає героєм, у порівнянні з тими тупоголовими депутатами і кандидатами, котрі не в змозі стулити два слова українською мовою. Ще один позитивний штрих до портрета Кличка. Людина заробила свої капітали важким трудом, а не накрала, як це зробило чимало наших доморощених нуворишів. І міг би собі знаменитий боксер спокійнісінько сидіти в Америці чи Німеччині, купатися в славі і “стригти купони”. Проте приїхав на рідну землю, відстоює правду, прагне хоч що-небудь добре зробити для своєї землі. Не збираюся нікому нав’язувати свою думку. Кожна людина мудра по-своєму. Але дивіться ж, не прогадайте, не помиліться у своєму виборі.
А взагалі-то, спостерігаю за тією передвиборною свистопляскою і плакати хочеться. Скільки ж то грошей вгачено. На вітер. Ліпше дали б їх бідним та обездоленим. Добрий рік народ пожив би по-людськи.
А ще хотілося б згадати про окремих олігархів, котрі б’ють себе в груди, клянуться у вічній любові до простого українця, а самі деруть три шкури з нього.
Отже, всі на вибори! Вибирайте достойних.
редактор газети “Вісник і Ко”,
заслужений журналіст України
Comments: |