За десять років ми переконалися: Кривицький – господар
Хтось із мудрих сказав, що незамінних людей не буває. І сказав правильно. Адже при будь-якій ситуації життя продовжується. Але наскільки воно зміниться – у кращий чи гірший бік, якраз і залежить від людей, а інколи й від конкретних осіб. Це вже доведено історією. Нашою, українською – теж. Сьогодні ми на порозі виборів. І надто важливо, за кого віддамо свій голос як на загальнодержавному, так і на місцевому рівні. В Україні, безумовно, треба відстояти ідеали нинішнього Президента. А у Луцьку мати доброго господаря. У цьому ще більше переконалася, почувши на Волинському телебаченні передвиборні виступи кожного з кандидатів на міського голову. Від «професійності» одних хотілося плакати, інших – сміятися. Якщо так будуть керувати, як говорили, то «заживемо до біса добре». Проте чого-чого, а амбіцій не бракує нікому...
Після цих, так би мовити, «дебатів» ще раз переконалася, що найкращою кандидатурою на мера міста залишається Антон Кривицький. Принаймні збережуться ті здобутки, які місто вже має (і про які наші сусіди лише мріють). За оці десять непростих років в Україні ми не тупцювали на місці, а йшли вперед. Не впевнена, що в той час, коли люди повально не отримували пенсій, їх отримували б у Луцьку(!), якби не Антон Кривицький. Так само не впевнена, чи мали б ми цілодобово воду як холодну, так і гарячу, якби не цей голова. Навіть не відомо, як склалася б ситуація і з автозаводом, коли б Кривицький не зайняв чітку позицію і не став на його захист. А скільки луцьких ініціатив стали загальнодержавними – це окрема тема. Зрозуміло, у нас є чимало претензій до міської влади, і це нормально. Так буде завжди. Але ті претензії, які висловлюють опоненти – це, частіше, придирки, аби показати свій «досвід, чесність та принциповість». Мене, як жительку міста (думаю, що й більшість лучан теж), цікавить вирішення саме суттєвих питань, які впливатимуть на якість нашого життя. Тому хотілося почути від нинішнього міського голови, яким чином він вирішуватиме їх у майбутньому (чомусь переконана, що більшість лучан віддадуть свій голос йому).
– Я звик піднімати планку високо, – каже міський голова Антон Кривицький. – Може, це неправильно, але принаймні, щоб дотягнутися до тієї планки, треба багато чого зробити. Перехід, фонтан – без цього можна було б обійтися, але воно буде зроблено й залишиться для міста. Знаю з власного досвіду і навіть з досвіду зарубіжних колег, що ніколи не настане час, коли будуть вирішені усі першочергові завдання, аби потім вирішувати менш важливі – з кожним днем вимоги все більші і більші! Щоб грошей вистачило на все – такого не буває. Завжди треба думати, куди їх вкладати. Наші люди уже знають, як живуть громадяни за кордоном, і вимагають такого ж якісного життя для себе. Мене тішить, що коли на проспекті Відродження не було два дні води, то люди грозилися перекрити дорогу. Це говорить про те, що рівень життя у нас значно вищий, ніж у сусідів.
– Вас тепер навіть критикують, що Ви хвалитесь такими здобутками як цілодобове постачання гарячої та холодної води, хоча ні львів’яни, ні рівненчани до цього часу не вирішили цю проблему. Чи можуть ці, тепер уже «несуттєві», блага зникнути?
– Якщо не підтримувати їх, то все може статися. Зараз ми працюємо над тим, аби не просто подавати воду, а якісну, на рівні європейських стандартів. Для цього треба відповідне устаткування, технології, а отже, й кошти.
– Одна з болючих проблем для лучан – це комунальні послуги, а точніше, їхня якість. Тим паче, часто чути нарікання, що у нас ці послуги дуже дорогі.
– Платня у Луцьку не найвища. На жаль, рівень рентабельності ЖЕКів – нульовий, вони без прибутку. Хтось не заплатив – і вже працюють зі збитками. Погано, добре, але ЖЕКи все-таки виконують свою роботу. Зараз йде мова про обгрунтовані тарифи і надання якісних послуг. Люди теж повинні проявляти свідомість: вчасно платити і вимагати за це відповідну якість. Якщо певна послуга не надається так як слід, треба йти в ЖЕК і робити перерахунок. Для прикладу, нема освітлення – не платіть за це. Тобто вже не можна бути пасивним. А влада має бути посередником між ЖЕКами і жителями, щоб і ті, й інші не потерпали.
– Чи можна нарешті закрити тему ремонту доріг, якщо ні, то чому?
– Щоб отак відразу, то не можливо. Це затратна частина з тих проблем, що маємо, і бюджет не потягне її миттєвого вирішення. Насамперед треба підтримувати ті магістралі, де ходить міський транспорт. На інших вулицях можемо проводити капремонт поетапно, тобто ремонтувати по декілька вулиць за рік. Транспорту у місті дуже багато, і вже треба думати про розвантаження окремих магістралей.
– Для лучан надто важливо почуватися у своєму місті безпечно. Нове запровадження дільничних пунктів – це передвиборна агітка чи перспективна новація?
– Ні, це не агітка, а реальна можливість забезпечити безпеку громадян, їхньої власності, бізнесу. Якщо опорні пункти з’являться у відповідних районах міста, то злочинці уже не так впевнено тут почуватимуться. Цю справу обов’язково будемо продовжувати, уже замовили необхідні вагончики для таких дільничних пунктів.
– Звинувачення про нечесний розподіл землі – це один з каменів, який б’є по Вашій репутації.
– Найперше хотів би почути відповідь на запитання: кому конкретно її виділили нечесно? Якби виділену землю перепродували, тоді дійсно можна було б говорити про неправильне її використання. А земля надавалася під якісь підприємства, побутові чи торгові об’єкти. Це що, заважало розвитку міста чи нашого бюджету? Навіть якщо вона бралася для будівництва житла, то хіба це погано? Якщо хтось знає, що я отримав за це гроші, то хай скаже від кого. Деяким моїм опонентам дуже хочеться зробити з мене корупціонера і хабарника. Але чи всі вони настільки чесні, якими себе видають?
– Я звик піднімати планку високо, – каже міський голова Антон Кривицький. – Може, це неправильно, але принаймні, щоб дотягнутися до тієї планки, треба багато чого зробити. Перехід, фонтан – без цього можна було б обійтися, але воно буде зроблено й залишиться для міста. Знаю з власного досвіду і навіть з досвіду зарубіжних колег, що ніколи не настане час, коли будуть вирішені усі першочергові завдання, аби потім вирішувати менш важливі – з кожним днем вимоги все більші і більші! Щоб грошей вистачило на все – такого не буває. Завжди треба думати, куди їх вкладати. Наші люди уже знають, як живуть громадяни за кордоном, і вимагають такого ж якісного життя для себе. Мене тішить, що коли на проспекті Відродження не було два дні води, то люди грозилися перекрити дорогу. Це говорить про те, що рівень життя у нас значно вищий, ніж у сусідів.
– Вас тепер навіть критикують, що Ви хвалитесь такими здобутками як цілодобове постачання гарячої та холодної води, хоча ні львів’яни, ні рівненчани до цього часу не вирішили цю проблему. Чи можуть ці, тепер уже «несуттєві», блага зникнути?
– Якщо не підтримувати їх, то все може статися. Зараз ми працюємо над тим, аби не просто подавати воду, а якісну, на рівні європейських стандартів. Для цього треба відповідне устаткування, технології, а отже, й кошти.
– Одна з болючих проблем для лучан – це комунальні послуги, а точніше, їхня якість. Тим паче, часто чути нарікання, що у нас ці послуги дуже дорогі.
– Платня у Луцьку не найвища. На жаль, рівень рентабельності ЖЕКів – нульовий, вони без прибутку. Хтось не заплатив – і вже працюють зі збитками. Погано, добре, але ЖЕКи все-таки виконують свою роботу. Зараз йде мова про обгрунтовані тарифи і надання якісних послуг. Люди теж повинні проявляти свідомість: вчасно платити і вимагати за це відповідну якість. Якщо певна послуга не надається так як слід, треба йти в ЖЕК і робити перерахунок. Для прикладу, нема освітлення – не платіть за це. Тобто вже не можна бути пасивним. А влада має бути посередником між ЖЕКами і жителями, щоб і ті, й інші не потерпали.
– Чи можна нарешті закрити тему ремонту доріг, якщо ні, то чому?
– Щоб отак відразу, то не можливо. Це затратна частина з тих проблем, що маємо, і бюджет не потягне її миттєвого вирішення. Насамперед треба підтримувати ті магістралі, де ходить міський транспорт. На інших вулицях можемо проводити капремонт поетапно, тобто ремонтувати по декілька вулиць за рік. Транспорту у місті дуже багато, і вже треба думати про розвантаження окремих магістралей.
– Для лучан надто важливо почуватися у своєму місті безпечно. Нове запровадження дільничних пунктів – це передвиборна агітка чи перспективна новація?
– Ні, це не агітка, а реальна можливість забезпечити безпеку громадян, їхньої власності, бізнесу. Якщо опорні пункти з’являться у відповідних районах міста, то злочинці уже не так впевнено тут почуватимуться. Цю справу обов’язково будемо продовжувати, уже замовили необхідні вагончики для таких дільничних пунктів.
– Звинувачення про нечесний розподіл землі – це один з каменів, який б’є по Вашій репутації.
– Найперше хотів би почути відповідь на запитання: кому конкретно її виділили нечесно? Якби виділену землю перепродували, тоді дійсно можна було б говорити про неправильне її використання. А земля надавалася під якісь підприємства, побутові чи торгові об’єкти. Це що, заважало розвитку міста чи нашого бюджету? Навіть якщо вона бралася для будівництва житла, то хіба це погано? Якщо хтось знає, що я отримав за це гроші, то хай скаже від кого. Деяким моїм опонентам дуже хочеться зробити з мене корупціонера і хабарника. Але чи всі вони настільки чесні, якими себе видають?
Ольга ЖАРЧИНСЬКА,
м. Луцьк
м. Луцьк
| Comments: |
