Напередодні 8 березня компанія будівельників-чоловіків після отриманого авансу сперечалася, який подарунок ліпше зробити дружинам. Не встрявав у розмову лише бригадир Олег Петрович. На запитання колег по роботі, що він презентує своїй судженій, почули суху відповідь: „А нічого не подарую”. Згодом бригадир розповів, що вже десять років нічого не дарує дружині:
– Ми тоді закінчували будинок на тридцять третьому кварталі і 7 березня вирішили привітати штукатурниць із сусідньої бригади. Купили їм по квітці і добряче відмітили жіноче свято разом з ними. На другий день прокинувся вдома, навіть не пам’ятаючи, що зі мною трапилося. Оскільки дружина зі мною не розмовляла, то вирішив, що вчорашній вечір видався на славу. Поліз у кишеню своєї куртки і дістав приготовлені заздалегідь парфуми, які спеціально придбав дружині ще наприкінці лютого після отриманої „получки”. Цим подарунком хотів і зі святом привітати дружину, і свою вину пізнього вчорашнього приходу залагодити. Але моя кохана як побачила, що простягаю їй парфуми, одразу вихопила їх у мене з рук – і у вікно. Мені аж дух перехопило! Ще й наговорила, що я увесь в помаді вночі прийшов, а парфуми, мабуть, тої дами, у котрої я вчора був. Насправді ж мене п’яного друзі привели додому і для жарту вимазали всього помадою, щоб дружина приревнувала. Відтоді вирішив ніколи дружині нічого не дарувати!
Чоловіки почали переконувати, що Петрович неодмінно повинен загладити свою провину і навіть скинулися по червонцю, аби той купив величезний букет троянд – за десять років неповаги до дружини!
9 березня бригадир прийшов на роботу озлоблений і з подертим обличчям.
– Що сталося? – не вгавали із запитаннями колеги по роботі.
Олег Петрович спочатку не хотів розповідати, однак після випитої увечері чарки зізнався:
– Я зробив так, як ви казали. Купив цілий оберемок червоних троянд. Чекав на зупинці, щоб їхати вітати дружину. І раптом моя Галя виходить з тролейбуса. Як побачила мене, то схопила той букет і давай мене по щоках ним бити, приказуючи, що десять літ їй подарунків не дарував, а для якоїсь цілий оберемок викупив. Годі й говорити було, що то для неї. Все! Десять років не дарував нічого, й далі не буду!
Comments: |