«Спасибі за журналістську свічку пам’яті…»

Шановний Євгене Яковичу і журналісти «Вісника і К°»!
Безмежно вдячна особисто Вам і всім тим волинським журналістам за добру, світлу пам’ять про мого покійного чоловіка Полікарпа Шафету. Спасибі й за увагу до мене, за живі квіти на його могилі, за журналістську свічку пам’яті, яка не гасне ось уже дев’ять років. Саме ці сказані та написані Вами щирі слова шани, моральна підтримка допомагають мені у житті.
Вдячна усім тим, хто ставився до Полікарпа Гервасійовича як до справжнього великого вчителя і досі називає себе його учнем, тим, хто має почесну премію його імені. Вдячна усім читачам, які колись і сьогодні читають газету «Волинь», і тим, хто читає газету його учня, Вашу, Євгене Яковичу, газету «Вісник і К°».
Впевнена, що штучно підтримувати будь-чий авторитет за допомогою друзів чи знайомих не вдасться. Якщо у газеті шукають прізвище журналіста і читають написане – це і є його авторитет, оцінка його таланту. Тож будьте у всьому талановиті!

• Нравится
•