Понівечений образ Спасителя почав кровоточити,
У позаминулому номері “Вісник і Ко” повідомляв читачів про дивне явище, що засвідчене у Новограді-Волинському, – статуетка Ісуса Христа почала кровоточити. Перебуваючи тут, скористалася нагодою, аби побачити це чудо Господнє.
Де був вбитий цвях на нозі – чітка червона пляма
Власник цієї, на жаль, понівеченої святині – місцевий лікар-хірург Едуард Соломін. З короткого знайомства зрозуміла, що захоплення історією, а особливо місцевого краю, у нього здавна. Про це свідчить надзвичайно цікаве й унікальне зібрання предметів старовини, історичних документів та фотографій. А відзначення столітнього ювілею міської (колишньої земської) лікарні, ініціатором якого він і був, стало приводом для величезної та серйозної праці з облаштування музею. Правда, невеличку кімнатку важко назвати музеєм, бо експонатів у ній вистачить і на п’ять великих залів. У цьому приватному музеї – безліч різноманітних предметів старовини, дуже цікаві аптечні речі, які можна побачити хіба що у Львівському музеї, колишній одяг. Є навіть яйце динозавра. Виявляється, у 1806 році в Новоград приїжджав сам Кутузов і уклав договір з місцевим заводом у Кропивні, де виробляли бойові ядра. Тут він подарував книгу священику Хайнацькому з іменним підписом «на вечную и незабвенную память». За листівки часів Великої Вітчизняної війни, які зібрав Едуард Соломін, при совєтах можна було «загриміти» у тюрму. Особливо мене здивував невеличкий утюг, куплений у 1905 році на аукціоні в Кельні за 139 доларів. Він працював на спирту, який подавався з відповідної ємкості через певний краник, і таким чином у ньому регулювалася потрібна температура. Загалом про музей можна писати багато. Хочеться сподіватися, що знайдуться люди, котрі посприяють та допоможуть йому у виділенні для цього певного приміщення.
Едуард Олексійович з благоговінням показує нам експонат-святиню. Невеличка статуетка (приблизно 60 см довжиною) – це колишнє розп’яття Спасителя. Нині воно понівечене – без рук. Частинка від руки лежить поруч. Зроблене з бронзи і ледь проглядаються сліди позолоти. Її власник, лікар, каже, що статуетці не менше трьохсот років. І саме на тому місці, де був вбитий цвях на нозі, є чітка червона пляма, яка дуже нагадує кров.
– Це дивне явище вперше помітив 22 червня – того дня у нас була медична рада, – розповідає Едуард Олексійович. – Перед цим декілька разів заходив до кімнати й нічого не бачив. А того дня зайшов і відчув у кімнаті якусь надзвичайну ауру. Такий стан – словами не передати. І найперше, що помітив у кімнаті, – оце диво на статуетці. Звичайно, переніс потрясіння. Відразу побіг і покликав людей, аби вони теж це могли засвідчити. Пізніше привів сюди власника цієї статуетки, у якого її купив десь за два місяці перед цим чудом. Він нічого подібного раніше не спостерігав. Тоді пляма була значно більша і зверху наче інеєм покрита. Хоча пройшло вже стільки часу, вона трохи менша, проте не зникає.
Едуард Олексійович зробив для неї спеціальну, якщо так можна висловитися, раку, де й планує її зберігати. І дуже упереджено ставиться до того, щоб її фотографувати.
Вірити чи ні – залежить від духовності кожного з нас
Якийсь час про це не дуже розголошував, і лише нещодавно статуетку Спасителя оглянули ординарій Києво-Житомирської єпархії Ян Пурвинський та настоятель церкви Христа Царя отець Віталій. Ординарій сказав, що створить групу, яка має підтвердити чи спростувати це чудо. А ось отець Віталій трохи іншої думки: ніхто ж не думає проводити експертизу Святих Дарів чи Святого Мира. Цей образ Ісуса показує, що ми дійшли до того, що статуетка Спасителя не просто плаче, а кровоточить. Чи це не звернення до гріховних християн, аби вони покаялися, бо їх чекатиме страшний кінець?
Нині все частіше чуємо про дива Господні, що кояться з образами, іконами. Вірити у це чи ні? То, напевно, залежатиме від духовності кожного з нас і сприйняття самого Господа Бога. Віруючі люди завжди благоговійно ставляться до таких незвичних явищ і сприймають це як Голос Божий. Невіруючі частіше сумніваються. Але чи саме не такими дивами кличе Господь кожного з нас до віри і праведності, нагадуючи, що саме за наші гріхи Спаситель пролив свою кров? Бо апостол Павло, звертаючись до коринтянських християн, просив, “щоб віра наша утверджувалася не на мудрості людській, а на силі Божій”!
Ольга ЖАРЧИНСЬКА,
Житомирська область