Дворічна дитина провела у лісі майже добу

Надзвичайний випадок трапився на хуторі Ближні Кути, що у Бережанському районі Тернопільщини. У лісі загубився Славик Личак, якому у травні виповнилося лише два рочки. Майже добу дитина провела у лісі.
Третього листопада 63-річна пані Марія пішла з внуками – 3,5-річним Сашком та меншеньким на рік Славиком – до лісу заготовляти листя. Поки бабуся працювала, діти гралися. А невдовзі до бабці підійшов Саша і запитав, де Славик. Пані Марія почала роззиратися, гукати дитину. Жінка вирішила, що внук сам пішов додому, але, повернувшись, побачила, що Славика немає. Разом із сусідами бабуся пішла до лісу ще раз. Мати хлопчиків, Надія, в той час була у сестри.
– Близько шостої вечора мама нарешті сповістила мене, – розповіла Надія Личак. – Я побігла до лісу, водночас повідомивши районну міліцію. З ліхтариками міліціонери обійшли довкілля, викликали спеціалістів-кінологів...
У пошуках дитини взяли участь майже 200 працівників районної та обласної міліції, обласного управління МНС, солдати. Прочісували ліс до четвертої години ранку 4 листопада, проте жодних слідів зниклого малюка не знайшли. Перепочивши кілька годин, розшуківці знову взялися до роботи о сьомій ранку.
63-річна бабуся Марія перебувала у прострації. Надія Личак боялася, що з матір’ю теж щось станеться – бабця не балакала, не ходила, вона ніби закам’яніла.
Славика знайшов його дядько Василь. Чоловік зайшов углиб лісу, приблизно за п’ять кілометрів від хутора, і під деревом побачив малюка. Дитина навсидячки спала під деревом – в одній кофтинці та двох парах колготок. Напередодні було тепло, і хто думав, що у холодному та страшному нічному лісі малюк пробуде майже добу... Присівши навпочіпки, Василь Личак заговорив до небожа, двічі покликав його, але той не озивався. Спав так міцно, що почув дядьків голос аж на третій раз. „Вуйцю, то ти?” – запитав, розплющивши очі, і поскаржився, що дуже змерз. Що натерпівся хлопчик на самоті серед одних дерев, у холоді – можна лише здогадуватися. Певне, дитя добряче сплакалося, а потім і заснуло.
– Я вже не мала надії, що сина знайдуть, – зізналася мама Славика. – Думала про найгірше. Богу дякувати, що все так закінчилося і дитина здорова. Славика відразу хотіли покласти під крапельницю, але потім побачили, що це не потрібно. Син відійшов від переляку і холоду дуже швидко.  Пані Надія пережила наймоторошніші дні у своєму житті.
За словами медиків, Бережанської райлікарні, маленькій згубі ніщо вже не загрожує. Хлопчик активний, комунікабельний і повністю здоровий.

• Нравится
•