На сходах селяни “відвойовують” орендоване озеро
До складу Дубечненської сільської ради, що в Старовижівському районі на Волині, входить п’ять сіл: Дубечне, Лютка, Мокре, Рокита, Залюття. Саме між трьома першими розміщене озеро Луки, за яке нині “воюють” селяни, прагнучи повернути його громаді. Адже з 2003 року його орендує житель села Дубечне Микола Никитюк.
Якби відразу у 2003 році по селах пройшли збори селян і представники сільської ради таки порадилися б з тими, хто їх обирав, то не було б тепер і проблем. Так, як це зробили депутати у селі Кримне, коли до сільської ради також звернулася людина, яка захотіла орендувати озеро. Народні обранці порадилися з виборцями, вивчили їхню думку і одностайно вирішили: водойму в оренду не давати. Тому таких проблем тут немає.
Натомість у Дубечному розгорнулася ціла війна. Сходи селян пройшли по всіх селах. Правда, лише на одних, у селі Лютка, був сільський голова Микола Антонюк. А нещодавно сходи селян відбулися і в Дубечному, де в актовому залі будинку культури не було вільних місць. На порядок денний виносилося питання про доцільність оренди озера Луки. Виконком Дубечненської сільської ради ще у серпні 2003 року погодив проект відведення земельної ділянки (водного об’єкта) місцевого значення озера Луки площею 77,2 га для передачі в оренду строком на 25 років, прибережної смуги площею 25,2133 га строком на три роки. У листопаді цього ж року Старовижівська райдержадміністрація надає дозвіл Миколі Никитюку на розробку проекту відведення земельної ділянки озера для рибогосподарських потреб та прибережної смуги для сінокосіння терміном на 25 років.
Плани в орендаря були грандіозні. Він мав почистити озеро, викопати ставок неподалік, зарибити Луки, встановити смітники, надавати в оренду човни та катамарани, збудувату автостоянку. У бізнес-плані, який склав орендар, чітко виклав свої економічні обгрунтування рентабельності підприємницької діяльності. Лише у 2004 році він мав би витратити на побудову пристані тисячу гривень, на упорядкування пляжів – 4 тисячі, на корм коропа – 10 тисяч, а всього мав би затратити на обслуговування озера 75 тисяч гривень. І планував отримати доходів більше 80 тисяч гривень: зокрема, від вартості вирощеної риби – 45 тисяч гривень, за стоянку мав би отримати більше 7 тисяч гривень, за прокат катамаранів – 16 тисяч гривень. Однак… Ні у 2004 році, ні у 2005-му – ні доходів, ні обіцяної роботи. Зате почали виникати конфлікти між орендарем та тими членами товариства рибалок і мисливців, які полювали на диких качок в цих краях.
– Ми завжди полювали на цьому озері на качок, справно платили за всі документи, – сказав на сходах селян Анатолій Гаврилюк. – І що тепер каже орендар? Стріляй з берега, а на водойму не пливи. Він мені вбиту качку з води діставатиме?
Василь Сливка додав:
– Для чого орендарю озеро? Для того, щоб самому ставити там сітки. Я бачив, як він це робив, і свідка маю.
– А в мене інше питання: чому рибнагляд збирає на озері сіті без депутатів, самочинно? Щоб потім знову їх продати? Сіті повинні спалюватися в присутності депутатів, – сказав на сходах селян Василь Пожарний. – А конфісковану рибу варто віддавати у школу чи дитсадок. І це питання слід розглянути на сесії сільської ради.
Було на зборах чимало літніх людей. Серед них – і Петро Яцунік:
– Ви знаєте, я вже маю 75 літ. Дід рибу в озері ловив, і батько мій ловив, і я ловив. А зараз що ж виходить? Я не маю права до озера підійти, корову тут напоїти? За що ми боролися? За вільну Україну. А виходить, до чого дожилися – до панщини? У мене складається враження, що це не Никитюк озеро в оренду взяв. Бо ж чому в договорі оренди записано, що він має право на суборенду? Тобто він може передати озеро в оренду іншому? А може, Никитюк – тільки підставна особа? Поскільки громаду ніхто не питав, чи можна Луки надавати в оренду, то ми повинні проголосувати проти такої оренди, тобто щоб водойму повернули назад громаді.
Іван Косминя, який очолив комітет з повернення озера громаді, ознайомив присутніх з рішенням сесії сільської ради, яка відбулася напередодні сходів селян:
– А рішення було таким: доручити районній держадміністрації вивчити питання щодо оренди озера Луки, от і все.
Звісно, дивує таке рішення депутатів. Спочатку районна адміністрація дає згоду на оренду озера, а потім вивчає питання по дотриманню умов оренди? Однак поки райдержадміністрація вивчатиме-досліджуватиме, селяни, на противагу депутатам, у своєму рішенні були одностайні: вважати оренду озера недоцільною, повернути водойму громаді. Громада вирішила звернутися до обласного управління екоресурсів та до райпрокуратури з пропозицією перевірити стан ось такої оренди. Тільки чи дослухаються до рішення сходів селян місцеві депутати, сільський голова, бо вони до громади не вийшли. Мабуть, самим селянам на наступних виборах слід добре думати: кого вони обирають і чиї інтереси народні обранці відстоюють?
Натомість у Дубечному розгорнулася ціла війна. Сходи селян пройшли по всіх селах. Правда, лише на одних, у селі Лютка, був сільський голова Микола Антонюк. А нещодавно сходи селян відбулися і в Дубечному, де в актовому залі будинку культури не було вільних місць. На порядок денний виносилося питання про доцільність оренди озера Луки. Виконком Дубечненської сільської ради ще у серпні 2003 року погодив проект відведення земельної ділянки (водного об’єкта) місцевого значення озера Луки площею 77,2 га для передачі в оренду строком на 25 років, прибережної смуги площею 25,2133 га строком на три роки. У листопаді цього ж року Старовижівська райдержадміністрація надає дозвіл Миколі Никитюку на розробку проекту відведення земельної ділянки озера для рибогосподарських потреб та прибережної смуги для сінокосіння терміном на 25 років.
Плани в орендаря були грандіозні. Він мав почистити озеро, викопати ставок неподалік, зарибити Луки, встановити смітники, надавати в оренду човни та катамарани, збудувату автостоянку. У бізнес-плані, який склав орендар, чітко виклав свої економічні обгрунтування рентабельності підприємницької діяльності. Лише у 2004 році він мав би витратити на побудову пристані тисячу гривень, на упорядкування пляжів – 4 тисячі, на корм коропа – 10 тисяч, а всього мав би затратити на обслуговування озера 75 тисяч гривень. І планував отримати доходів більше 80 тисяч гривень: зокрема, від вартості вирощеної риби – 45 тисяч гривень, за стоянку мав би отримати більше 7 тисяч гривень, за прокат катамаранів – 16 тисяч гривень. Однак… Ні у 2004 році, ні у 2005-му – ні доходів, ні обіцяної роботи. Зате почали виникати конфлікти між орендарем та тими членами товариства рибалок і мисливців, які полювали на диких качок в цих краях.
– Ми завжди полювали на цьому озері на качок, справно платили за всі документи, – сказав на сходах селян Анатолій Гаврилюк. – І що тепер каже орендар? Стріляй з берега, а на водойму не пливи. Він мені вбиту качку з води діставатиме?
Василь Сливка додав:
– Для чого орендарю озеро? Для того, щоб самому ставити там сітки. Я бачив, як він це робив, і свідка маю.
– А в мене інше питання: чому рибнагляд збирає на озері сіті без депутатів, самочинно? Щоб потім знову їх продати? Сіті повинні спалюватися в присутності депутатів, – сказав на сходах селян Василь Пожарний. – А конфісковану рибу варто віддавати у школу чи дитсадок. І це питання слід розглянути на сесії сільської ради.
Було на зборах чимало літніх людей. Серед них – і Петро Яцунік:
– Ви знаєте, я вже маю 75 літ. Дід рибу в озері ловив, і батько мій ловив, і я ловив. А зараз що ж виходить? Я не маю права до озера підійти, корову тут напоїти? За що ми боролися? За вільну Україну. А виходить, до чого дожилися – до панщини? У мене складається враження, що це не Никитюк озеро в оренду взяв. Бо ж чому в договорі оренди записано, що він має право на суборенду? Тобто він може передати озеро в оренду іншому? А може, Никитюк – тільки підставна особа? Поскільки громаду ніхто не питав, чи можна Луки надавати в оренду, то ми повинні проголосувати проти такої оренди, тобто щоб водойму повернули назад громаді.
Іван Косминя, який очолив комітет з повернення озера громаді, ознайомив присутніх з рішенням сесії сільської ради, яка відбулася напередодні сходів селян:
– А рішення було таким: доручити районній держадміністрації вивчити питання щодо оренди озера Луки, от і все.
Звісно, дивує таке рішення депутатів. Спочатку районна адміністрація дає згоду на оренду озера, а потім вивчає питання по дотриманню умов оренди? Однак поки райдержадміністрація вивчатиме-досліджуватиме, селяни, на противагу депутатам, у своєму рішенні були одностайні: вважати оренду озера недоцільною, повернути водойму громаді. Громада вирішила звернутися до обласного управління екоресурсів та до райпрокуратури з пропозицією перевірити стан ось такої оренди. Тільки чи дослухаються до рішення сходів селян місцеві депутати, сільський голова, бо вони до громади не вийшли. Мабуть, самим селянам на наступних виборах слід добре думати: кого вони обирають і чиї інтереси народні обранці відстоюють?
Марія ДУБУК,
Волинська область
Волинська область
| Comments: |
