Нинішній ювілей древній Луцьк відсвяткував гідно й красиво. Два дні, перше і друге жовтня, лучани запам’ятають надовго – стільки видовищ, пісень, музики тут не пригадають, напевне, з 1085 року. Бо саме цим роком датується перша згадка про місто в Іпатіївському літописі.
Луцьк був центром Волині і ним залишиться
Історики вважають, що перші сліди проживання людей у межах старої частини Луцька відносять ще до періоду неоліту (ІІІ тис. до н.е.). Ці поселення могли розміщуватися на заплавах неподалік замкових пагорбів і на самих пагорбах. Підтвердження цьому – знахідки кремнієвого інвентаря й кераміки.
Однак на території самого замку слідів постійного проживання раніше Х століття не знайдено. А вже пізніше тут зведено Луцький грод, за який не раз воювали руські князі. Величезну роль у розбудові Луцька, а також Галицько-Волинського князівства відіграли Любарт, Вітовт, Свидригайло. Після Свидригайла ні Луцьк, ні Волинь уже не мали своїх незалежних князів.
Луцький замок – видатна історична пам’ятка й окраса нашого міста – ще й понині називають замком Любарта, бо саме за його князівства були змуровані стіни біля дерев’яного луцького гроду: “А замок, которим взвод замикают, еще Любартов ест”.
У 1497 році Луцьк отримав Магдебурзьке право, що сприяло розвитку ремесла й торгівлі. Казна міста поповнювалася єврейським відсотком, податком з міських цехів, а особливо митом. Останнє в окремі роки перевищувало прибутки з торгового обігу на українських, білоруських і підляських землях, воно давало більше доходу, ніж київське і брестське разом узяті.
Територія Луцького замку довгий час була й духовним центром волинян. Тут знаходився православний храм Івана Богослова та католицька кафедра Святої Трійці. Загалом місто Луцьк має славну історію як могутній центр Волині. Тим, хто цікавиться історією міста й волинського краю, варто прочитати книги Петра Труневича “Луцький замок” і “Волинь в сутінках української історії ХІV-ХVІ століть”…
Святкове шоу вдалося на славу
…А тим, хто хоче побачити красу нашого древнього міста, варто його відвідати. Особливо у святкові дні – такі, як минулих вихідних. Хоча заходи з нагоди 920-річного ювілею розпочалися значно раніше. В останні вересневі дні в бібліотеках провели літературно-краєзнавчі години. До цього свята приурочили другий міський фестиваль аматорського та професійного кіно “Моє місто – моє життя”. У Волинському краєзнавчому музеї відкрито виставку “Великому Лучеську – 920”, а в історико-культурному заповіднику – фотовиставку “Луцьк і лучани”.
У вихідні святкові дні місто співало, танцювало, жартувало – чи не у кожному мікрорайоні виступали фольклорні колективи з усієї Волині. А вулиця Лесі Українки перетворилася у велику концертну залу. Лучани побачили своїх талановитих земляків і на святкових концертах, у яких брали участь і вже відомі артисти, і творчі колективи загальноосвітніх шкіл, шкіл естетичного виховання, національних культурних товариств міста.
У Луцькому замку теж відбувалося чимало заходів і цікавих дійств. Саме тут вшанували кращих людей міста, відкрили Музей історії книги, провели виставку художників, фестиваль дзвонарного мистецтва, лицарський турнір. У ці святкові дні лучани вибрали свою красуню “Княжна Лучеська” – Олену Марчук, 17-річну студентку першого курсу ВДУ.
Звичайно, що не обійшлося і без поважних гостей. Як і належить у святкові дні, цього разу була нагода почути відомі українські колективи, гурти, виконавців. Тобто можна впевнено сказати, що загальноміське святкове шоу вдалося на славу. Відпочили усі – і молодь, і люди старшого віку. Хоч на якусь мить забули політику, проблеми, негаразди, а відчули радість і смак життя. За таке свято можна подякувати усім: і тим, хто його організував (міське й обласне управління культури), і спонсорам, які надали чималі кошти для його проведення.
І хай би які біг-борди не виставляли (на кшталт “Рівне – серце Волині”), Луцьк завжди був, є і буде історичним волинським центром.
Ольга Жарчинська,
м. Луцьк
Фото Миколи КОМАРОВСЬКОГО