З Афгану повернувся живим, а загинув від руки українського снайпера

Чернівчанину Олександрові Щербанюку 20 лютого снайпер влучив у серце біля чернівецького намету навпроти входу до Будинку профспілок. У  нього залишилося двоє дітей – донька Ольга й син Даня – та дружина Наталя. Олександр був активістом «Батьківщини», неймовірно комунікабельною, життєрадісною й неординарною людиною. Був зразковим християнином. Займався розповсюдженням церковної літератури. Улітку постійно їздив відпочивати в гори. Любив екскурсії.

– Нам сказали, що потрібно відпустити Даню додому, бо його тата вбили у Києві, – розповіла одна з учителів 12-річного Данила. – Сказали просто відпустити додому й не говорити йому правди. Щоб мама йому сама сказала...

– На Майдан Олександр їздив постійно, – розповідає прес-секретар ВО «Батьківщина» Мар’яна Антонюк. – Брав активну участь у мітингах та акціях тут. Він ще з 2004-го року був помітним активістом. І під час Помаранчевої революції теж був на Майдані.

У суботу з героєм прощалися у приміщенні Центрального палацу культури, у неділю ж панахида за героєм відбулася на Центральній площі біля пам’ятника Тарасові Шевченку. Місто просто таки потонуло у квітах, оповитих чорними стрічками, та свічках.

Майже сім тисяч буковинців проводжали Олександра Щербанюка. Він був одягнений у вишиванку. У домовину поклали каску, протигаз та кіпу. Олександр був членом християнської єврейської общини. Службу Божу за померлим правили священнослужителі церков різних конфесій.

Ховали Олександра як героя – з усіма почестями. Тіло убитого однопартійці та колеги на руках пронесли аж до Годилівського цвинтаря. Допоки колона рухалася вулицями, вигукуючи «Героям слава!», усе місто ніби затамувало подих: зупинився автотранспорт, до колони постійно приєднувалися небайдужі городяни, працівники закладів, які траплялися на шляху, виходили, аби віддати шану видатному чернівчанину. Чимало підприємців вивісили на фасади будівель чорні стрічки та плакати з надписом «Герої не вмирають».

Олександра Щербанюка – буковинця, який втрапив у лави так званої Небесної сотні, поховали на Алеї Слави Годилівського кладовища, поруч з іншими видатними чернівчанами. Правоохоронці та бійці «Правого сектора» віддали шану героєві символічною чергою вистрілів у повітря…

Поки що це єдиний загиблий буковинець, про якого відомо.