Пенсіонери віддали Євромайдану 10 тисяч гривень

Листи їм надходять з усього світу і навіть з Єнакієвого

У грудні вся Україна говорила про благородний вчинок подружжя пенсіонерів з Івано-Франківська Михайла Кравчука та Мирослави Калини, які віддали усі свої заощадження – десять тисяч гривень, на потреби Євромайдану. Це нікого не залишило байдужим, і напередодні Новорічних свят у нашій країні розпочалася акція «Привітай стареньких з Різдвом». Будь-хто їм міг надіслати листівку зі словами вдячності. Чи отримували листи дідусь Михайло та бабуся Мирослава, чи акція залишилася поза увагою громадськості, дізнавалися у листоноші Надії Кульчак, яка працює в Івано-Франківському поштовому відділенні №18.

Мирослава КАЛИНА та Михайло КРАВЧУК хочуть кращого майбутнього для України

Мирослава КАЛИНА та Михайло КРАВЧУК хочуть кращого майбутнього для України

Зізнаюся чесно, набираючи її номер телефону, боялася, що жінка розчарує мене і скаже, що ніхто про дідуся й бабусю, істинних патріотів нашої держави, і не згадав. Поговорили-попишалися по телебаченню, та й забули. Але Надія Іванівна одразу розігнала мій песимізм.

– Ой, такої величезної кількості листів та посилок я й не бачила. І це все потрібно доставити за однією адресою на околиці міста. Керівництво виділило машину, щоб усе відвозити, – розповідає Надія Іванівна. – У день приходило близько сотні листів та відкриток, а може, й більше. Були й рекомендовані, які віддавала Михайлові Дмитровичу під розписку. Найбільше надходило із Закарпаття, Львівщини, Київщини. З Чернігова були, Дніпропетровська. З південних областей, правда, не бачила. Навіть з Єнакієвого, де народився Янукович, лист прийшов. Перечитували його разом. Писали прості люди, які розповідали, що їм теж набрид «безпрідєл» у країні, знищення заводів, підприємств і збагачення олігархів. Вони дякували подружжю за активність і бажали здоров’я та довгих років життя. В основному усі листи були з теплими зиченнями, побажаннями кращого майбутнього для України. Спочатку бабуся з дідусем не могли повірити, що до них пишуть незнайомі. Хотіли їм відписати, а коли я почала торбами листи приносити, не встигали й перечитати. У посилках були цукерки, печиво, кава, чай. Чужі люди хотіли подарувати пенсіонерам свято. Перед Різдвом надходили вітання з Канади, Англії, Іспанії, Франції, Латвії, Росії.

Активісти з Івано-Франківська організували збір коштів для пенсіонерів, щоб повернути їм заощадження. Дізнавшись про це, старенькі обурилися і сказали, що то для них «позор». Зібрані гроші порадили віддати хворим дітям. 89-річний Михайло Кравчук та 82-річна Мирослава Калина живуть не багато. Отримують невеликі пенсії, трохи більше тисячі гривень. Більшу частину віддають на ліки, бо ж дружина лежача. Лише за допомогою чоловіка та милиць може ходити по кімнаті. Гроші збирали для власних потреб, але коли побачили по телевізору, що діється у Києві, вирішили віддати їх на благо майбутнього України. Що тут казати, кожен з нас має вдома панчоху із заощадженнями, та не кожен здатен піти на такий крок. Тримаємо гроші на свій «чорний день», а коли він настає у держави, мовчимо. Сидимо у куточку і сподіваємося, що якось воно вирішиться… Без нас. У тій панчосі, поміж паперових купюр, заховане й наше сумління.

– Мені дуже болить те, що зараз відбувається в країні. Були б молодші, самі б поїхали до Києва. Тож чим можу, тим хочу допомогти, – казав дідусь Михайло, передаючи ці немалі для середньостатистичного українця кошти Євромайдану. Небайдужість – ось основна підтримка тим, хто зараз у столиці. Готуючи бутерброди у київському будинку профспілок охоронцям на барикадах, стала свідком розмови. Старенька бабуся принесла у наш штаб торбинку з мандаринами та дві пачки «Артека».

– Ось, буде хлопцям до чаю, – скромно простягнула пакунок.

Дякуючи, хтось запитав: «А що, бабусю, ви теж хочете у Європу?»

– Дитино моя, я не знаю, що то за Європа, але я хочу кращого майбутнього. Хочу, щоб нами не керували бандити, – зітхнула.

І справа не в тому, що хтось жертвує гроші, а хтось продукти. Головне, що людей об’єднує спільна мета. Спільний дух спротиву. Разом – ми сила, яка може розірвати кайдани, у які олігархи закували наш народ. Лише гуртом зможемо здобути інше майбутнє для України. І про це не треба забувати.

Руслана ТАТАРИН

 

  •  
Comments:

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>