Важливо мати перед собою мету і вперто до неї йти

Ковані вироби на території фірми і в самому кабінеті Олександра Возняка просто вражають. Це справжні шедеври мистецтва, в яких і дизайнерська творчість, і високий професіоналізм колективу. Тому важко повірити, що цю справу розпочинала людина, яка в житті жодного стосунку до ковальства не мала. Але це так. Хоча, спілкуючись з Олександром Степановичем, розумієш, наскільки він цікава, мудра, щира, небайдужа до всього та енергійна людина, якій під силу будь-яка справа.

Олександр ВОЗНЯК і лицаря зробить, і ажурну ковку

– Був такий час, коли шукав себе, бо попередня робота не давала можливості заробляти гроші, а сім’ю треба годувати, – розповідає про свій сьогоднішній бізнес Олександр Возняк. – У молодості мені подобалося ковальство, хоча ковалів у нашому роду не було. Правда, моя робота завжди була пов’язана з металом. І коли постало питання, чим займатися, вибрав ковальство. Починав усе з нуля. Купляв залізяки, хоча, як кажуть, хліба не мав за що купити. Мало-помалу – і справа пішла. Я – організатор, все життя щось організовував, навіть мав оркестр, відомий в Луцьку у 80-х роках. Син, закінчив

ши історичний факультет Волинського університету, почав працювати зі мною. З часом у ньому відкрилися дизайнерські здібності. І тепер усе, що ви бачите, – результат його творчості. Більше того, сьогодні вже можу сказати, що не син при мені, а я при ньому. Моя справа – організувати виробництво так, щоб воно працювало, як годинник. Головне у бізнесі – не зупинятися на досягнутому, весь час треба рухатися вперед і шукати щось нове. В іншому випадку на ринку не втримаєшся.

Якщо ковальство на фірмі Олександра Степановича розпочиналося зі звичайних огорож, коли робили прості «есики» і «метелики», то сьогодні ці елементи тут навіть не використовують. На думку ювіляра, на чужих здобутках далеко не зайдеш, треба усе придумувати самому. А ще вміти ростити свій колектив.

– До мене не одразу прийшли фахівці, – продовжує Олександр Степанович. – Кадри треба підбирати: це мають бути творчі та тверезі люди. Зі мною працює той «кістяк», з ким ще розпочинав спра

ву. Це професіонали, у них вже такий досвід, що ого-го(!), навіть не хочуть повторювати одну й ту саму роботу. Нещодавно виконували цікаве замовлення. Це була не просто огорожа, а ціла панорама. Кожна секція, а їх аж 16, – фрагмент окремої картини. Думаю, в майбутньому це буде шедевр.

Недарма ковані вироби в Олександра Возняка замовляють не лише волиняни і жителі сусідніх областей та кияни, а й москвичі. Його вироби є й за кордоном, навіть довелося робити замовлення для Петродворця у Санкт-Петербурзі. По-перше, клієнтів задовольняє якість, а по-друге, доступні ціни. Адже Олександр Степанович працює за місцевими розцінками, бо для нього важливо, щоб люди мали роботу, а особливо взимку. Реклами його вироби не потребують – спрацьовує самореклама.

– Завжди кажу, що треба робити так, аби потім люди питали, хто і де це зробив, – переконаний підприємець з 15-річним досвідом. – Якщо товар якісний і хороший, його не треба «пропихати», він знайде своїх покупців. Щодо бізнесу скажу так: неприбуткового нема, є невивчене питання. Або коли чую, що не можна знайти роботу чи заробити гроші – не сприймаю цього. Так, є люди, які можуть лише десь відпрацювати і за це отримати якусь платню, і на цьому їхній достаток закінчується. Мало платять – шукай, де можна заробити більше. «Бігуни» теж ніколи не зароблять. Але якщо хочеш чогось досягти у бізнесі, треба мати менеджерські задатки і ризикувати. Спокою у бізнесі не буває.

Коли зайшла мова про прожиті роки і досягнуте, то почула, що кожна людина рано чи пізно над цим мусить задуматися.

– Лише меланхоліку все байдуже або тому, кого в житті нічого не цікавить, – каже Олександр Степанович. – Хочеться не просто прожити, а щось залишити і для нащадків, щоб діти мали на кого рівнятися. Звичайно, помилки були, без цього життя прожити важко. Важливо мати перед собою мету і вперто до неї йти. Результат може бути не одразу. Мені треба було не менше п’яти років рухатися до перших успіхів. Виробництво – це не базар. Там інше мислення і одна мета – гроші. Виробничники теж хочуть заробляти, але для них не менш важливо розвиватися і досягти успіхів.

Ольга ЖАРЧИНСЬКА, м. Луцьк

 

  •  
Comments:

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>