Планету Земля вимірювали через село Смордва

У ХІХ столітті, коли не було супутників та електронних технологій, за допомогою так званої дуги Струве науковці вимірювали параметри планети Земля. Було обчислено довжину земного меридіана з надзвичайною точністю – всього на два сантиметри відмінною від сучасних досліджень. До цього наукового відкриття було причетним і село Смордва Млинівського району.

 

На окраїні поселення, на прилісній височині, був об’єкт, який мав муровану основу, а зверху на декілька метрів височів дерев’яною вежею. Не кожен з місцевих мешканців знав його призначення. Тим паче, що після Першої світової війни дерев’яний каркас завалився, а колона погрузла в землю.

Через сто років Смордва знову повернулась до цієї теми, коли до списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО у 2005 році внесли і геодезичну дугу Струве. Це мережа з 265-ти вимірювальних пунктів, яка тягнулася зі Скандинавії до Росії і з 1816 по 1855 рік слугувала для визначення параметрів Землі. Свою назву вона отримала на честь засновника – астронома та геодезиста Фрідріха Георга Вільгельма Струве. Опорні точки мережі протяжністю майже три тисячі кілометрів були марковані на місцевості найрізноманітнішим чином: видовбаними у скелях заглибленнями, залізними або кам’яними хрестами, камінними пірамідами чи спеціально встановленими обелісками.

За словами Руслана Янчука, доцента кафедри землеустрою, геодезії та геоінформатики Національного університету водного господарства та природокористування, який досліджує тему геодезичної дуги Струве, нині в Україні проводиться масштабний проект з пошуку та визначення місць, використаних науковцями ХІХ століття при вимірах земної кулі. Дещицю таких об’єктів, залишених у наукових розвідках команди Василя Струве, уже знайдено, на окремих навіть встановлено меморіальні знаки. До таких найпізніше відшуканих належить і мурована глиба у селі Смордва.

– Довелося проводити обширний розкоп, – зазначає Руслан Янчук. – Заглибилися більш як на метр. Саме там і натрапили на кам’яну кладку та мітки на ній, що цілком підтверджувало: це смордвівський вимірювальний пункт.

Від жителів Смордви почула цікаву розповідь. Коли геодезист Теннер, який за розпорядженням уряду відповідав за впровадження проекту на Волині, прибув до Смордви, то власник села Апполон Ледухівський пропонував, аби міркою записали шпиль його триповерхового палацу, а смордвівський священик – хреста на центральному куполі висотної кам’яної церкви. Втім, Теннер заявив, що прив’язкою для його вимірів є не найвищі об’єкти, а найточніше розташування по меридіану.

– Знайдений у нас об’єкт навряд чи може бути великою туристичною принадою, – зазначає Смордвівський сільський голова Надія Онищук. – Важливо, що Смордва причетна до вимірювання параметрів планети, точності топографічних карт, здійснення геологічних досліджень.

Нині ж мова йде про те, щоб надати віднайденим у Європі, а заодно в Україні, пунктам дуги Струве історичного та туристичного значення. Недавно учасники міжнародного автопробігу здійснили пізнавально-історичний рейд за маршрутом дуги Струве в Україні, а саме по території Одеської, Хмельницької та Рівненської областей, де вимірювальні пункти вдалося відновити, і на цьому маршруті пролягла також Смордва.

Любов ШЕКЕЛЬ,

Рівненська область

 

• Нравится
•