За картоплю провела два тижні в карцері

Завітавши на подвір’я Віри Органістої з Демидівки, застали її за чищенням хрону. 91-річна жінка зустріла нас щирою усмішкою, хоч в душі за прожиті роки ятряться незагоєні рани, адже доля ще з дитинства була неприхильною.

 Віра ОРГАНІСТА

Віра ОРГАНІСТА

Народилася Віра у 1922 році на свято Іллі. У сім’ї було п’ятеро дітей (четверо дівчат і один хлопець). Вона – найстарша, а прожила найдовше. У школі провчилася лише один рік, а далі навчало життя. Спочатку жили у селі Рогізне, потім перебралися у Демидівку. У 1968 році там мешкало багато чехів. От у них Віра змалку й наймитувала, виконуючи різну роботу. Коли розпочалася війна, її, як і багатьох інших молодих дівчат, вивезли до Німеччини. У місті Генікси Віра працювала на заводі – зважувала бомби. Згодом перевели на роботу у їдальню, яка функціонувала при заводі, бо знала чеську мову. На кухні трапився з нею прикрий випадок: крадькома хотіла винести голодним подругам картоплі, й заховала її у свій одяг. Але, на жаль, кухарку підстерегли німецькі наглядачі. За це молоду дівчину побили так, що живого місця не залишилося, і кинули до карцеру, де вона пробула два тижні. Думала, що не виживе, надіялася тільки на Бога, і він її не залишив. Після закінчення війни Віра повернулася на Батьківщину, де чекали рідні. Життя почало налагоджуватися. Віра вийшла заміж, чоловік трапився добрий.

– Ніколи руки на мене не підняв, голосу не підвищив, – пригадує бабуся. – Але, на жаль, пішов з життя. Ось уже 17 років господарюю без нього.

Весь вік ця говірлива жіночка пропрацювала у колгоспі ланковою. Сьогодні про тяжкі будні нагадують покручені мозолисті жилаві руки. Дуже любила та вміла готувати, тому її часто кликали за господиню на різні оказії по селах. Каже, що колись не виготовляли, як тепер. Серед страв на столі переважно були голубці, капуста з котлетами, риба і печеня, із салатів – вінегрет. У неї вчилися молодиці та дівчата, яким радо допомагала.

Бог подарував Вірі Органістій двох діток – дочку і сина, якого, на жаль, уже немає. Додають світлих барв у життя старенької четверо онуків та дев’ять правнуків, а незадовго до нашої зустрічі Віра Григорівна стала прапрабабусею.

Оксана БЕРЕЗЮК,

Рівненська область

Фото автора

 

  •  
Comments:

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>