У Києві презентували копію Луцького Псалтиря XIV століття

Оригінал віднайшли у Флоренції, а видали за кошти благодійного фонду «Рідна Волинь»

Єпископ Володимир-Волинський Володимир, голова Волинської облдержадміністрації Борис КЛІМЧУК, митрополит Волинський і Луцький Ніфонт, протоієреї Микола Бондарук та Валентин Марчук під час зустрічі з митрополитом Володимиром

Єпископ Володимир-Волинський Володимир, голова Волинської облдержадміністрації Борис КЛІМЧУК, митрополит Волинський і Луцький Ніфонт, протоієреї Микола Бондарук та Валентин Марчук під час зустрічі з митрополитом Володимиром

Минулого тижня у Києві в прес-студії «Сьогодні Мультимедіа» відбулася презентація факсимільної копії рукопису Луцького Псалтиря XIV століття, який зберігається в бібліотеці Медичі Лауренціана у Флоренції, що в Італії. Завдяки Волинській єпархії Української Православної Церкви за останні два роки – це вже друга книга, яка хоч і у перевиданому варіанті, але все ж повернулася в Україну. Манускрипт XIV століття – Луцьке Євангеліє вже було представлено не тільки в Україні, Росії, але й у країнах Європи. Це одна з найдавніших богослужбових книг України, яка збереглася до наших днів. Її оригінал виявили у Російській державній бібліотеці в Москві. А от Луцький Псалтир цього ж століття західні науковці вже назвали «найбільш екзотичною книгою» серед уже відомих рукописних книг.

«Книга підкреслює нашу європейськість»

Голова інформаційно-просвітницького відділу Волинської єпархії протоієрей Валентин Марчук зазначив, що цей день для Волинської землі значимий, адже в Україну повернувся Луцький Псалтир.

– Зроблено багато, щоб ця книга вдруге побачила світ, – сказав митрополит Волинський і Луцький Ніфонт. – І якби не було благословення блаженнійшого митрополита Володимира, якби не знайшлося благодійника в особі голови Волинської облдержадміністрації Бориса Клімчука, який профінансував видання, то ми б самі нічого не зробили. Вже маємо досвід повернення таких книг на рідну землю, адже перевидали Луцьке Євангеліє. Це важкий труд, доводилося стукати в усі двері, щоб знайти благодійників. Мені приємно, що Борис Петрович одразу відгукнувся на пропозицію, сказавши: «Владиченько, для мене це дуже добра справа. Хотів би щось зробити і для держави, і для Церкви, щоб залишилася пам’ять». Тож дякую милосердному Богу, Предстоятелю Української православної церкви, Борисові Клімчуку, всім, хто потрудився над видавництвом, що ця книга повернулася додому. Хай Господь всім воздасть сторицею.

Голова Волинської облдержадміністрації на презентації зазначив, що ця книга підкреслює нашу європейськість – коли про інші території ще й не знали, на Волині вже писали ось такі книги:

Таким Псалтир повернувся в Україну

Таким Псалтир повернувся в Україну

– А щодо коштів, які були виділені на друк книги, то вони не мої. Це гроші благодійного фонду Бориса Клімчука «Рідна Волинь», який створено дев’ять років тому, коли я обіймав посаду посла у Литві. Цей фонд допомагав мені тримати зв’язок з рідною землею, підтримувати фінансово багатьох людей. Через нього ми долучилися до корисних справ, у тому числі й видавничих. Коли зібралося правління фонду з приводу Псалтиря, то обговорення було коротке. Одразу всі погодилися, що треба допомогти з виданням цієї унікальної книги. Тим більше, воно приурочене 1025-річчю Хрещення Київської Русі. Тож дякую всім, хто долучився до справи. Бо я не раз думаю: що після нас залишиться? Пам’ять і пам’ятники. З останніми розберуться наші друзі, рідні, а от пам’ять по собі – це вже ми повинні залишити.

Український рукопис в Італії називали «флорентійським»

Голова Синодального відділу УПЦ «Церква і культура» ігуменя Серафима Шевчик додала, що духовне надбання українського народу треба зберігати і показувати світові:

– Церква вважає, що ми маємо власне неоціненне багатство – нашу історію. Тож відшуковуємо рукописи, яких майже в Україні не залишилося. Один з них – Луцький Псалтир XIV століття знайшли аж у Флоренції. А це свідчить, що Волинь вже у ті часи була культурним осередком високого гатунку. І сьогодні ми можемо показати Європі ось такі видання. Коли презентували Пересопницьке Євангеліє у Британському музеї в Англії, то там бачили стародавні рукописи, зокрема, Синайський кодекс, який Порфирій Успенський привіз із Синаю. Однак радянська влада майже за безцінь продала його у Британію. Він там виставлений на найпочеснішому місці. Отже Україна дуже багата держава і має великі здобутки. Тож наше завдання – говорити про них, відшукувати їх, перевидавати.

Як зазначив під час презентації кандидат історичних наук, старший науковий співробітник відділу пам’яток княжої та козацької доби Інституту українського архівознавства та джерелознавства НАН України В’ячеслав Корнієнко, Луцький Псалтир в Україні не був відомий і у вітчизняних дослідженнях не згадувався.

– Цікаво, що на Волині рукопис перебував до ХVII століття. І остання згадка – це місто Ізов. Пізніше він виринає аж у ХХ столітті, – повідомив науковець. – Що трапилося у цей проміжок часу – будемо досліджувати. Тож сподіваюся, що співпраця між Церквою та Академією наук буде ще більш плідною. А ось такі видання стануть доступними фахівцям і небайдужим до історії, культури та духовності людям.

Директор видавництва «Горобець» Ганна Горобець розповіла, що довелося докласти чимало зусиль, аби отримати каталожний код Псалтиря. Допоміг українцям з організацією робіт в Італії архімандрит Амвросій, настоятель Свято-Амвросіївської парафії у Мілані.

– Ми дізналися, що західні вчені цікавляться Луцьким Псалтирем, вивчають його, але називають… «флорентійським». Перша наукова стаття про волинський рукопис була опублікована у 1954 році. Тож, власне, перевиданий Псалтир складається з двох частин: перша – сам рукопис, друга – статті про нього. На перевидання книги використано екологічно чистий папір зі Швеції. Обкладинка, на жаль, не збереглася, тільки її частинка. По ній луцький художник створив нову. Зробили її з італійського шкірозамінника, використали три види тиснення. Тож відродження такого рукопису – значима подія для України. І сподіваюся, що Псалтир стане для українців книгою з великої літери.

А потрудилися над виданням секретар Волинської єпархії протоієрей Микола Бондарук, архімандрит Онуфрій, протоієрей Валентин Марчук.

– Коли ми вперше взяли до рук рукопис, то отець Онуфрій ледь не танцював біля нього, – зауважив отець Валентин, – так зрадів знахідці. Тож, мабуть, на часі перевидання Волинського та Холмського Євангелій XIII століття, – і звернувся до Бориса Клімчука, на що голова облдержадміністрації відповів:

– Нема проблем. Фонд є, команда фахівців є, тож будемо і надалі працювати. Залучимо до роботи ще й Польську православну церкву, щоб це був спільний проект.

Архімандрит Онуфрій під час розмови з журналістами додав, що нині Холмське Євангеліє зберігається у Російській державній бібліотеці. Там прихильно ставляться до проектів перевидання рукописів. А Волинське Євангеліє перебуває у Третьяковській галереї:

– Воно є унікальним шедевром мініатюрного письма (висота літер – півтора міліметра). Книга вражає: як такого рівня майстри могли бути на Волині у XIII столітті? Вчені припускають, що Волинське Євангеліє написане у Володимирі-Волинському в книгописній майстерні князя Володимира Васильковича, який був великим філософом і сам багато книг переписував для церков.

Цього року представлять Луцький Псалтир XIII століття у Європі та в парламентській бібліотеці у Вашингтоні. Після презентації у прес-студії «Сьогодні Мультимедіа» волинська делегація на чолі з владикою Ніфонтом зустрілася з блаженнійшим митрополитом Київським і всієї України Володимиром. Він привітав усіх з виданням Псалтиря і вручив нагороди Української Православної Церкви: голова Волинської облдержадміністрації Борис Клімчук за благодійність отримав орден святителя Миколи Чудотворця, таку ж відзнаку отримав і митрополит Волинський і Луцький Ніфонт за заслуги перед Українською Православною Церквою. Протоієреїв Миколу Бондарука та Валентина Марчука нагороджено орденами святого благовірного князя Київського Ярослава Мудрого також за заслуги перед Церквою.

Борис Петрович наголосив, що перевиданий Луцький Псалтир XIV століття у цей же день було передано Президентові України Віктору Януковичу. Він також зазначив, що Глава держави знає і про Холмське Євангеліє, про перевидання якого вже ведуться перемовини між Українською та Польською православними церквами. Президент в свою чергу зазначив, що політика держави спрямована саме на забезпечення миру та злагоди у релігійному середовищі, на утвердження терпимості та поваги між всіма віруючими в Україні. Тож і законодавча база у сфері державно-церковних відносин буде вдосконалюватися. І дуже добре, що ось такі рукописи знову повертаються в Україну.

Марія ДУБУК, Київ-Луцьк

Фото автора

Історія видання:

Згідно з дослідженнями істориків, Луцький Псалтир до річниці смерті правителя Волинської держави, великого князя Дмитрія-Любарта на замовлення його синів у 1384 році переписав отець Іоан, настоятель Луцького Катеринівського храму. У післямові він дав коротку характеристику ситуації, що склалася на Волині після того, як її захисник помер. Тож рукопис можна вважати не тільки богослужбовою книгою, але й літописом тих часів. У пам’ять про князя збірник псалмів був переданий Іоанно-Богословському собору. Його щоденно читали у храмі за упокій душ Дмитрія-Любарта і його волинських побратимів по мечу. Однак за шість століть сліди Луцького Псалтиря було стерто. Перша згадка про українську рукописну книгу з’явилася лише у 1954 році у дослідженні італійця Карло Вердіані. Як виявилося, ще 1932 року рукопис опинився у бібліотеці Медичі Лауренціана у Флоренції.

 

 

  •  
Comments:

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>