В Ужгороді пишно цвіте сакура
Наприкінці квітня – на початку травня частина Ужгорода вкривається ніжним рожевим цвітом. Ранок наповнюється приємними пахощами магнолій та сакур, які цвітуть на звичайних міських вуличках. Майже біля кожного дерева зупиняються туристи і фотографуються в обіймах екзотичних квітів.
Як відомо, сакура національний символ Японії. Як же опинилася вона на Закарпатті? Місцеві жителі залюбки розповідають таку легенду. Кілька сотень років тому японці їхали з візитом до австрійського імператора Франца-Йосипа. І у подарунок везли маленькі сакури. Дорога пролягала через Закарпаття, тому й на ночівлю посли зупинилися в Мукачевому. Звістка про візит японців швидко облетіла все місто. Вночі місцеві жителі вкрали саджанці японської вишні, а згодом під виглядом фруктових дерев продали в Ужгороді. Відтоді й росте ця екзотична рослина у столиці Закарпаття, правда, плодів чомусь не дає. Може, образилась, що її викрали – жартують місцеві. А от згідно з іншою версією, сакури в Ужгород доправили з Відня у 1923 році. Тоді містом керували чехи, які активно розбудовували місто. Але коли справа дійшла до його центру, виникли деякі
складності: на заболоченій місцевості поблизу річки Уж багато рослин гинуло. Хтось подав ідею висадити сакури, які чудово прижилися. Нині вони є однією з основних візиток міста. Цим екзотичним деревам присвячено Міжнародний музично-творчий фестиваль «Сакура Фест», який триває три тижні. На ньому майстри представляють свої вироби, лунають пісні і танці, всі бажаючі можуть спробувати національні страви, відбуваються спортивні змагання. А перший день відкриття фестивалю цьогоріч ознаменувався танцювальними виступами дитячих колективів. Тут же було й зареєстровано місцевий рекорд – на головній площі міста «Гопак» танцювало 120 хлопчиків та дівчаток.
Прогулюючись вулицями міста, милуючись ніжним квітом, чули розмови різними мовами: російською, угорською, німецькою. Гостей з різних куточків світу у ці дні в Ужгороді об’єднувало одне – краса японських вишень, які облюбували нашу українську землю.
Руслана ТАТАРИН,
Закарпатська область
| Comments: |
