Ледь не вся вода з Переспи – у Ганни Романюк під хатою
І вже два роки не сходить ні взимку, ні влітку
«Я вже не знаю, куди мені ще звертатися, – з розпачем зателефонувала до «Вісника+К» жителька села Переспа Рожищенського району Ганна Романюк. – Оце два роки буде, як навіть у спеку під моєю хатою не сходить вода. Чи дощ піде, чи сніг розтане – зі всієї Переспи біжить сюди, на вулицю Гайову. Звертаюся скрізь – влада тільки руками розводить».
Судячи з усього, жителям Переспи весняні паводки не в новину: від кожної оселі до рова біля дороги дбайливі господарі прокопали канавки, по яких стікає з городів вода. Тільки так уже сталося, що два роки тому вона стала зливатися просто на вулицю Гайову. І там, заливши всю бокову від траси «Ковель-Луцьк» дорогу та підступ до десятка хат, зупиняється. Виявилося, що далі їй нема куди сходити. Стоїть, «цвіте». А люди мусять городами в село пробиратися, скакати через кладки, обходити по кілька сотень зайвих метрів.
Ганна Романюк зустрічає нас аж на трасі. Бо ще по телефону попереджала – ми до неї не доберемося, тим більше, тепер, весною. Там, де мала б бути дорога та центральні ворота, вхід на подвір’я – тепер усе залито водою. Мало не ставок розлився, качкам та гусям на радість.
– Ми тут побудувалися вже 35 років тому. Так, Переспа страждає весною від води, майже у всіх городи заливає, але щоб вона стояла навіть влітку, та ще й біля мене – такого раніше не було, – розказує Ганна Ананіївна. – У мене ж квітник перед хатою на все село славився, а тепер жаби там квакають та гуси плавають.
– А ви десь зверталися, скаржилися на ситуацію? – цікавлюся.
– Ой, та я вже їм (владі – авт.) набридла. З районної ради мене посилають у сільську, а сільський голова тільки руками розводить. Нема грошей. Зверталася навіть до МНС. Люди у формі рятівників приїхали, почали оглядати наше озеро. У мене аж душа звеселилася: «Невже, думаю, щось придумають». Але де там: ото походили, подивилися, сіли в автівки і роз’їхалися. Таке враження, що це замкнуте коло. Бо запевняють мене, що прочищати рів вздовж траси заборонено – комунікації прокладені, а по нашій вулиці теж, кажуть, немає як. І от що хоч, те і роби…
По коментар я звернулася до заступника голови Рожищенської райдержадміністрації Олександра Фальфушинського. Як виявилося, буквально наступного дня після нашої розмови з Ганною Романюк туди з’їхалася комісія, у складі якої був і він. Сільського голову Переспи Зіновію Пархомчук зобов’язали негайно вирішити ситуацію. Не минуло і півдня, як проблема майже зникла. Достатньо було прокопати рівчака вздовж хати нашої читачки і далі вглиб вулиці, щоб вода зійшла ледь не наполовину!
– То що ж заважало це зробити раніше?
Як сказав Олександр Ростиславович – людський фактор. Тобто сусіди, про яких ані словом не обмовилася Ганна Романюк, вочевидь, боячись сварок і нарікань.
– Досі сільський голова намагалася вирішити ситуацію мирно, добиваючись дозволу у людей, які живуть за Романюками, відкопати рів, – пояснив Олександр Фальфушинський. – Адже він колись там був, функціонував, аж поки люди не загатили його. І навіть бачачи, як всю дорогу затопило – були категорично проти, аби біля їхнього подвір’я щось робили, бо там ростуть берізки. Хоча це дорога, а отже, земля загального користування. Також ми вже приступили до виготовлення проектної документації щодо вирішення питання про підтоплення по всій Переспі. Якщо все буде добре, то до кінця року такі проблемні ділянки, як біля Ганни Романюк, мають зникнути.
Мирослава КОСЬМІНА,
Волинська область
Фото автора
Ганна РОМАНЮК: «До хати хоч човном пливи»
| Comments: |
