«Жону любіте, алене дайте над собою власті»
Володимир Мономах – один з видатних державотворців княжого періоду України-Руси. Він був ще й визначним письменником, його відоме «Повчання» – яскраве свідчення того, якою хотів бачити Русь і її народ внук Ярослава Мудрого. У квітні виповнюється 960 років від дня його народження.
Після смерті Святополка кияни запросили на князювання Володимира Всеволодовича, «бо слава про нього йшла дуже хороша». Головна заслуга князя у тому, що він відновив централізовану владу на більшій частині давньоруських земель, чим тимчасово затримав процес остаточного роздроблення держави, провів реформи і покращив життя простих людей. Кзязював він у Києві від 1113 року аж до самої смерті у 1125 році. За свій вік Володимир зробив 83 великі походи, 19 разів укладав з половцями згоду, полонив 300 їхніх князів.
Нащадкам князь залишив відоме «Повчання», яке актуальне для усіх нас і тепер. Він просив, що треба «при їді і питті без галасу великого бути, при старих – мовчати, премудрих – слухати, старшим – покорятися, з рівними і меншими – приязнь мати; не лютувати словом, не хулити розмовою, соромитися старших. У нікчемному сьому житті научися, віруючий чоловіче, діяти благочестиво, научися, за євангельським словом, «очима управляти», язик здержувати, ум смиряти, тіло упокорювати, гнів подавляти, помисел чистий мати, спонукаючи себе на добрі діла Господа ради; тебе позбавляють – не мсти, ненавидять – люби, гонять – терпи, хулять – благай, умертви гріх.
А добре поводячись, не лінуйтеся ж ні до чого доброго, а насамперед до церкви ходити. Хай не застане вас сонце на постелі, – так бо отець мій діяв блаженний і всі добрії люди достойні.
Усього ж паче убогих не забувайте, але, наскільки є змога, по силі годуйте і подавайте сироті, і за вдовицю вступітесь самі, а не давайте сильним погубити людину. Жону свою любіте, але не дайте їм, жінкам, над собою власті.
Смерті бо, діти, не боячись ні на раті, ні од звіра, діло мужеське робіте, як вам Бог дасть. …Ніхто й з вас не зможе покалічитись і вбитися, допоки не буде се Богом звелено. А якщо од Бога буде смерть, то ні отець, ні мати, ні брати не зможуть від неї одняти, бо хоча добре се – берегтися, та Боже оберігання ліпше єсть од людського… А се вам основа всього: страх Божий майте вище над усе».
| Comments: |
