Весна іде, воду несе…
Волинь до повені готова, а Київ чекає найгіршого
Останнім часом синоптики почали бити на сполох. Найстрахітливіші прогнози обіцяють на квітень, адже починаються затяжні дощі та активне танення аномально великого березневого снігопаду, льоду на річках. За попередньою інформацією, від повені постраждає мало не третина України, особливо наш західний регіон. З огляду на таку ситуацію, віце-прем’єр-міністр України Олександр Вілкул створив міжвідомчий оперативний штаб і поїхав вивчати ситуацію на місцях, а працівники Управління державної служби з надзвичайних ситуацій перейшли на посилений режим несення служби.
Любешів уже не Жабокряки, і рибу на городах тут не ловлять
Волинь, особливо деякі населені пункти Любешівського, Ратнівського, Маневицького районів, як правило, завжди називають зоною ризику, областю, яка постійно страждає від повеней. Мовляв, весною тут на городах можна ловити рибу, у квітниках плавають гуси, вода хлюпається в хатах, свійських тварин доводиться евакуювати… Тож не дивно, що насамперед віце-прем’єр-мінстр прилетів на Любешівщину – оцінити ситуацію та повідомити про бойову готовність зустріти повінь у «всеозброєнні».
– Наші штаби, центральний та регіональні, працюють у цілодобовому режимі, щогодини посилаючи інформацію-моніторинг щодо рівня води в річках та грунтових вод, – розповів Олександр Вілкул. – Уже складено карту ризиків традиційних зон підтоплення басейнів рік Дніпро, Дністер, Дунай, Прип’ять та нетрадиційних, в яку цього року потрапила Центральна (зокрема Київ) та Східна Україна. Нами сконцентровано близько тисячі одиниць техніки, стільки ж водної, 22 літальні апарати. Вже декілька днів тривають підривні роботи на тих ділянках річок, де є велике скупчення льоду. Найголовніше завдання, яке я поставив перед всіма місцевими, районними та обласними керівниками, – всі ливневі каналізації, дренажні канави, стічні лотки мають бути повністю прочищені. Інакше я проведу кадрові зміни. А також вимагаю, щоб у підвищеній готовності чергували аварійні бригади з дренажними і ґрунтовими насосами.
Проте Любешівщина, яку ще донедавна називали Жабокряками, відзвітувала, що повені вже не боїться. Адже у 2011 році збудовано кілька захисних дамб та насосних станцій для захисту від підтоплення повеневими водами річки Стохід. Тож мешканці півтисячі хат селища вже хваляться, що гумові чоботи змінили на капці – вода до них не дістається. Голова райдержадміністрації Василь Корець додав, що можливе підтоплення сільськогосподарських угідь та двох садиб, які побудувалися у низині, на болоті. А також точаться розмови й про село Заріка під Любешовом, де у когось з мешканців, мовляв, «на полях і у підвалах вже стоїть вода та довелося виймати картоплю з льохів». Але розчищення старого і основного русла річки Стохід, яке незабаром розпочнуть, стане ефективним вирішенням проблеми.
Не досяг максимально небезпечної точки і рівень води у Стиру, що біля Колок Маневицького району, хоч річка і розливається потрохи на заплави. Проте від цього постраждають сільськогосподарські угіддя. В МНС повідомили, що техніку для відкачування талих вод довелося поки що застосовувати лише до одиноких садиб у селах Граддя, Старосілля тощо.
Не драматизує ситуацію і голова Волинської облдержадміністрації Борис Клімчук:
– Волинь виконала 65 відсотків протипаводкових робіт, які планувалися ще у 2010 році. Залишається ще розчистити старе русло річки Стохід протяжністю сім кілометрів, триватиме робота біля Прип’яті та Турії, зокрема розчищення нижніх течій. Вже готові на них проекти, тож проситимемо у влади «добро», щоб область спала спокійно. Проте у ті населені пункти, де можливі підтоплення доріг, вже завезено додаткові запаси крупи, солі, цукру і навіть бутильованої питної води. Не знаю, чи куплять її поліщуки, але тим не менше…
За попередніми оцінками, для завершення усіх протиповеневих робіт в області не вистачало 38 мільйонів гривень. Тепер же Борис Клімчук вирішив, як зізнався, просити оптимальну кількість грошей, яку зможуть освоїти – десь 18-20 мільйонів.
Відзвітувалися минулої п’ятниці на виїзному засіданні Міжвідомчого оперативного штабу у селищі Ратне й інші служби. Начальник Волинського обласного центру з гідрометеорології Ростислав Бондарчук розповів, що в області за рівнем води у річках спостерігають на дванадцяти постах. «Нині ситуація стабільна та контрольована. Запас снігу у водному еквіваленті становить 67-89 міліметрів, а рівень снігу на полях та у лісах подекуди перевищує 40 сантиметрів», – сказав головний синоптик Волині. Начальник обласного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій Володимир Грушовінчук доповів, що станом на 29 березня звернень громадян щодо підтоплення немає, хоча з початку року вони вже надали допомогу з відкачування води трьом десяткам волинських родин. «У Локачинському та Горохівському районах обмежений доступ до деяких населених пунктів. Рівень води у річках Стохід та Прип’ять в районі Любешова піднявся на п’ять сантиметрів, та в Стиру поблизу селища Колки Маневицького району – на три», – повідомив головний рятувальник регіону.
У столиці знесе особняки Конча-Заспи?
Якщо Волинь звітує про підвищення рівня води у річках лише в сантиметрах, то на Закарпатті вже рахують метри. Плюсова температура там спричинила танення снігу на високогір’ях, пішов дощ, і у низинних річках створилася паводкова хвиля. На початку цього тижня з’явилася інформація, що Тиса у районі Хуста піднялася на два метри, а поблизу прикордонного Вилока – на три. Суттєво побільшало води в річках Уж та Латориця, проте всі вони поки тримаються у межах дамб.
У Рівненській області у попередні роки підтоплювало переважно північні райони: Дубровицький та Зарічненський. Цього року у річках Горинь та Случ рівень води хоч і піднімається, але не до критичного показника. У Зарічненському районі спостерігається підтоплення талими водами окремих господарств у селах Млинок, Річиця, Іванчиці та селищі Зарічне. В основному це будинки у низині. На повну працюють насосні станції.
Нещодавно на засіданні Кабінету міністрів прозвучала інформація, що Тернопільщина не готова протистояти можливому паводку. Проте начальник управління з питань надзвичайних ситуацій облдержадміністрації Василь Майка оцінює ситуацію як штатну і не розуміє, звідки взялася така інформація. Адже для південних районів «зони ризику» – Бучацького, Борщівського, Заліщицького та Монастириського – це не перша весна, і їхні жителі знають, як діяти. За його словами, наразі вода у річках нижче норми. Щоб Дністер вийшов на заплави, вона має піднятися на 6,5 метра. Якщо затопить підвали, є достатньо помп, щоб викачати звідти воду. Також жителям радять під час відлиги робити на подвір’ях канави.
Поки Віце-прем’єр-міністр України розповідає про повені на заході країни, столиця вже ледь не збирає валізи для евакуації. Звідти, ніби з лінії фронту, щодня надходить тривожна інформація: «список підземних переходів, які затопить», «райони у зоні ризику», «як діяти під час паводка». Наприклад, директор Київського еколого-культурного центру Володимир Борейко заявив, що на столицю насувається така повінь, що затопить Лівий берег, а особняки Конча-Заспи знесе. На його думку, великої води киянам слід чекати після 20 квітня.
Хоч влада і звітує про очищення столиці від снігу, це крапля в морі на тлі того, що у столиці наприкінці березня випало 50 мільйонів тонн снігу. Столична Державтоінспекція спільно з комунальними службами міста вже визначила понад 30 ділянок можливих затоплень та понад 70 підземок, які можуть піти під воду. Скрізь лунають заклики скласти документи у поліетиленові пакети, відмовитися від поїздок у зазначені місця, а у разі небезпеки бігти туди, де високо. Дітям продовжили канікули на кілька днів.
Як би там не було, а хвилювання киян зрозуміле – вони знаходяться на березі великої ріки, й історія пам’ятає кілька жахливих затоплень міста. Наприклад, у 1931 році, коли вода у Дніпрі піднялася на рекордні вісім метрів і залила весь Труханів острів та Лівий берег.
Мирослава КОСЬМІНА
Губернатор Волині Борис КЛІМЧУК та віце-прем’єр-міністр України Олександр ВІЛКУЛ готуються до ліквідації повені
| Comments: |
