Автостопом об’їхав Туреччину та Грузію
Улюблений рюкзак, кілька доларів у кишені, фотоапарат, а також хороший настрій та віра в людей - саме це найнеобхідніше в дорозі. Так вважає чернівчанин Олександр Кульчицький, який уже п'ять років подорожує автостопом. Вперше попутками вирішив поїхати в Одесу, де підростає син. І з того моменту пішло-поїхало.
- У дорозі варто пам'ятати, що водій - твій друг, - починає розповідь Олександр. - Після традиційних запитань: "Хто ти? Звідки? Куди їдеш?" починається знайомство. Рідко хто, дізнавшись, що автостоп - моє друге життя, просить заплатити за проїзд. Більшість посміхаються, думають, що я дивак.
Побувавши у різних куточках України, Олександр автостопом об'їздив Росію та Білорусь. Щороку планує, в яку країну вирушати. Відвідав Туреччину та Грузію. Витратив на цю подорож усього 100 доларів.
- Приємно вразила грузинська гостинність, - пригадує Олександр. - Як тільки місцеві жителі побачили, що туристи розбили табір (я ночував з поляками, які мандрували горами), відразу понавозили різних продуктів, накрили стіл. Старше покоління ще пам'ятає російську, тож спілкуватися було легко. Раптом завили сирени, під'їхали правоохоронці і запропонували нам перенести табір до їх дільниці, де безпечніше. Хлопці не захотіли, то, уявіть, поліцейська автівка зупинилась неподалік і охороняла нас.
- Англійською в Туреччині добре володіють лише студенти. Спілкуючись з місцевими жителями, використовував розмовник, але і з ним траплялися різні курйозні ситуації, - посміхається мандрівник. - Якось попросив турецького водія не завозити мене в місто, а він не зрозумів і доставив у самий центр. Коли я йому розтлумачив, що не знаю, як вибратись, він дуже вибачався. А потім відвіз мене на автовокзал і купив білет до потрібного населеного пункту. На турецько-болгарській митниці знову пощастило на добрих водіїв. Вони відвезли мене аж до українського кордону, запросили пообідати в шикарний ресторан. Потім знайшли українського дальнобійника і попросили, щоб підвіз мене. Таким чином я за добу добрався с Туреччини додому і дуже їм вдячний .
З кожної подорожі цей чоловік привозить не лише сотні знімків, позитивні відчуття, а й нові знайомства. Як тільки потепліє, Саша знову вирушить в дорогу.
- Зараз збираю гроші на дальші мандрівки, - ділиться планами. - Хотілося б місяць пожити на острові Гоа (Індія) чи автівкою поїздити Європою.
Руслана ТАТАРИН,
Чернівецька область
| Comments: |
