Колишній штангіст тренує і зцілює

Володимир ТУРОВЕЦЬ (в центрі) зі Світланою ГЕДІАН та її нареченим

Володимир ТУРОВЕЦЬ (в центрі) зі Світланою ГЕДІАН та її нареченим

За плечима Володимира Матвійовича Туровця 70 літ. Про нього не забувають колишні вихованці, підопічні, зцілені ним люди. Займатися великим спортом йому особисто не склалося – у вузі травмував коліно. Та це не стало перешкодою ділитися досвідом, допомагати фізично, підтримувати морально.

Народився Володимир Туровець на Чернігівщині, зростав на Рівненщині, здобувши освіту вчителя фізичного виховання, повернувся додому і вчителював у місті Дубно. Тренерську діяльність розпочав у Нововолинську, куди приїхав 1968 року. І незадовго Нововолинськ почув про досягнення дітей. Володимир Матвійович поіменно називає усіх до єдиного своїх учнів, серед яких більше десятка майстрів спорту. Це Валерій Платонов, Сергій Лобачков, Володимир Магера, Валентин Торбич, Віктор Ярмолюк, Ігор Бакай… Пригадав, як брали участь у змаганнях на першість України та у всесоюзних Микола Шульган, Орест Кандиба. Як феномен – його учні досі в тісному контакті з ним.

– Любити і вимагати – головне для тренера, – каже Володимир Матвійович. – А святая святих – берегти від травм.

Це останнє правило для молодого тренера стало визначальним у прийнятті рішення опанувати східну методику лікувального масажу. На курсах підвищення кваліфікації в Ленінграді серед бажаючих відібрали трьох, кому сказали: «У вас виходить».

Свій досвід він передає синам як цінний спадок, бо сам не практикує – даються взнаки вік і стан здоров’я. Тішиться, називаючи імена людей, котрим свого часу допоміг. Світлана Гедіан – одна з них. Її 16-річним дівчам, що перенесло дитячий церебральний параліч, принесли до нього на руках. Нині вона – паралімпійська чемпіонка з пауерліфтингу, майстер спорту України міжнародного класу, член збірної України. У 2005 році спортсменка посіла перші місця у Всесвітніх іграх і на чемпіонаті Європи. Світлана вийшла заміж за колегу спортсмена-паралімпійця і переселилася в Луцьк, народила донечку.

Те, що за місяць підняв на ноги свого свата, розбитого інсультом, і заслугою не вважає на фоні того, чого вдалося досягти з Павлом Желясковим із Жовтневого. Пірнаючи на Світязі, 15-річний підліток пошкодив спинний мозок і його паралізувало. Оперувати було небезпечно. Лишалася надія на Бога. Володимир Матвійович займався з Павликом десять місяців. Тепер юнак навчається за індивідуальною програмою на останньому курсі факультету правознавства в Луцькому філіалі Відкритого Міжнародного Університету розвитку людини «Україна». Нейрохірург обласної лікарні, який перші два місяці лікував Павла, сказав з цього приводу про Туровця: «Я знав, що є такі люди, але не вірив…» Та й сам Володимир Матвійович пережив ейфорію в ту хвилину, коли Павло уперше звівся на ноги.

Передавши спортивну секцію своєму учневі Валерію Зелінському, працював на шахті, де його спіткало нещастя – травмувався, пішли ускладнення в здоров’ї.

Тепер він тішиться трьома внучатами, колишніми учнями, людьми, яких навчив долати недугу і досягати успіхів у житті. Усі вони вітають ювіляра.

Галина КОВАЛЮК,
Волинська область

Вихованці, учні, друзі, вдячні люди сердечно вітають ювіляра Володимира Туровця. Зичать йому щастя і добра.

  •  
Comments:

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>