Об’явлення Матері Божої у Грушеві

З того часу пройшло уже більше 20 років, але паломники й досі прагнуть потрапити до цього місця
Мабуть, багатьом відомі такі міста як Фатіма у Португалії, Люрд у Франції, Монтіхіарі в Італії, Меджугор’я у Герцеговині та багато інших, де об’являлася Пречиста Діва. Українцям близькі свої святині – Почаївська лавра, Зарваниця, де теж у давнину були об’явлення Богородиці. Грушів, село у Дрогобицькому районі на Львівщині, стало відомим завдяки великому чуду – тут 26 квітня 1987 року місцеві жителі побачили Матір Божу біля своєї старої церкви, закритої совєтами.У дуплі верби – свята вода
Чому людям з’являється саме Матір Божа? Певно, тому, що вона є нашою найбільшою, наймилостивішою, наймилосерднішою покровителькою та заступницею перед Богом у прощенні наших гріхів. А ще завжди приходить на допомогу тим, хто відкриває перед нею зболену душу й просить захисту в трудні часи. Недарма у молитві її називають “чеснішою від херувимів і незрівнянно славнішою від серафимів”. А от місця, вибрані для об’явлення, – це для нас таємниця, як багато іншого, пов’язаного з Божественним началом. Тільки відомо, що там, де Пречиста Діва давала свій знак людям, обов’язково було цілюще джерело або ж воно з’являлося пізніше. Грушів – не виняток.
У Грушеві є три церкви. Одну з них, в центрі села, називають каплицею. За переказами старожилів, ще у XIX столітті на цьому місці росла величезна верба. Згодом у дуплі, яке утворилося в дереві, з’явилася вода. Через деякий час грушівчани зрозуміли, що вона має велику цілющу силу, і вище на вербі повісили ікону, виконану олійними фарбами на полотні. Зображення досить унікальне: криниця, оточена немічними людьми, над якими возвишається Пречиста Діва Марія. Надпис внизу говорить, що ікону написав “року 1806 многогрішний іконописець Стефан Чаповський”. Люди обгородили вербу парканом з дверима й віконцями. Як довго висіла ця ікона на вербі – невідомо. Сюди масово йшли паломники, що не подобалося тодішній владі. І вони зруйнували на той час уже викопану криничку й знищили вербу. Та ікону побожним людям вдалося врятувати. Її перенесли до матірної місцевої церкви і там переховали. Усе це, за описами, відбувалося 1840 року.
А у 1855 році почалася епідемія холери, коли люди вимирали цілими родинами. Хтось напоумив тутешніх жителів збудувати на святому місці капличку, що й було зроблено. Після цього епідемія відійшла. Та каплиця простояла 22 роки. На її місці у 1878 році стараннями отця Івана Коростенського люди збудували нову. З дозволу Папи Лева XIII у 1901 році в Грушеві дозволено проводити відпусти (у греко-католиків форма духовної реабілітації, сповідь, під час якої відпускаються гріхи) три рази в рік: у день Святої Трійці, на Успіння Пресвятої Богородиці і Воздвиження Чесного Хреста. Богослужіння у цій церковці проводилися до 1959 року – того року совєти її закрили. Але богомольні селяни приходили сюди помолитися й вклонитися Пречистій Діві навіть перед дверима каплички.
Австрієць молився тут  за хвору доньку
26 квітня 1987 року тут сталася подія, яка швидко стала відома християнському світу. 12-річна Марія Кізин побачила на зовнішньому балконі каплички Божу Матір. Ця звістка миттю облетіла село, і сюди повалили усі грушівчани. Фактично усі жителі теж бачили сходження Богородиці впродовж декількох днів.
– Мені мама подзвонила із Красного, це один із сільських кутків, що у їхній церкві об’явилася Матінка Божа, – пригадує ті події Леся Стебельська, жителька села. – “Сюди прибуло багато людей”, – почула тоді від мами. Для мене “багато” – це машин 10-20. Та коли я рушила до церкви під вечір, в селі стояло не менше тисячі автомобілів. Особисто я бачила на балконі тінь жінки, яка була то у темному відображенні, то у світлому. Відчула тоді і страх, і щось таке дивне, незрозуміле й відразу почала плакати. Цей стан душі передати словами важко.
Матір Божу бачили по-різному. Дехто каже, що вона плакала й була печальна. Одним вона показалася у темному вбранні, іншим – у світлому й з вервицею в руках. Чоловік, який згодом став монахом, бачив її у неземних тонах, комусь вона явилася з німбом у вигляді 12 зірочок, який сяяв, як розпечене золото. Вона появлялася на стільки часу, щоб її могло углядіти людське око. Незважаючи на перекриття доріг і різні перепони, сюди прибувало все більше і більше людей з Кавказу, Сибіру, Центральної Росії та Європи. Грушів  називали українським Люрдом.
Більше як через рік, 7 липня 1988 року, у свято Різдва Іоана Хрестителя церкву відкрили й провели відправу. Кожного місяця в ніч з 12 на 13 число тут проводиться служба, яка добре відома паломникам, котрі хочуть висповідатися та прийняти Святе Причастя. А кринички з цілющою водою, яка знаходиться у самій церковці, не зустрінути, певно, більш ніде. Вода з неї виведена й на вулицю – так що можна взяти у будь-який час доби.
На доглянутому дворі цієї каплички є місце, де стоїть портрет Фелікса Вахтера, жителя Австрії, який сім днів ішов пішки до Грушева, довідавшись про тутешнє чудо. Щоб відкрити візу, відбув в українське посольство до Відня, де почув:
– Вам не треба візи у це забуте Богом село, а до Москви – і потрапите, куди треба.
На що австрієць відповів:
– Якраз і не забуте Богом, бо там явилася Матір Божа, якій хочемо помолитися.
У Фелікса і його дружини була традиція раз в рік молитися хоча б в одному із святих місць. В Грушеві вони тоді пробули майже тиждень, а потім приїздили сюди ще не раз. Він так увірував у гру-шівську Матір Божу, що в той день, коли його хворій доньці робили складну операцію, разом з грушівчанами молився у тутешній капличці. Тяжка недуга від його дитини відступила. Нині на честь уже упокоєного Фелікса грушівчани посадили вербу, під якою й поставили його портрет. Сюди і тепер їдуть паломники з усієї Європи.
У книзі про чудодійні зцілення гру-шівських прочан є багато цікавих відгуків. Старенька Настуня із США приїхала сюди шукати порятунку від великої пухлини в голові і зцілилася. Жінка з Нового Роздолу, котра вісім років хворіла на рак грудей, врятувалася вірою в грушівську чудодійну Богородицю. Вже літня Олена з Болехова завжди слухає відправу стоячи, бо дала обітницю так робити, якщо зцілиться. Вона справді одужала від важкої недуги після відвідин грушівської каплиці. Таких прикладів безліч, і всі ті, хто отримав милість Богородиці, кажуть: “Мій лікар – Пречиста Діва Марія”.
Слова з молитви до грушівської Пречистої Діви дуже актуальні й сповнені надії, які маємо пам’ятати: “...Не переставай і сьогодні, Владичице, милосердитись над нами й благословляти нас. Поглянь на наші страждання і турботи, покрий нас могутнім своїм омофором, відкрий твоїм дітям двері милосердя. Виєднай нам, Пресвята Богородице, злагоду та мир”.
Ольга ЖАРЧИНСЬКА,
Львівська область

• Нравится
•