Чи можливий обмін студентами з Фінляндії?

Ігор Васильович Жмурко

Ігор Васильович Жмурко

Де-де, а таки в Шацькому лісовому коледжі імені Валентина Сулька (названо на честь його першого директора) таки створені всі умови і для навчання, і для проживання, і для практики. Бо сама природа наділила цей край щедро: тут і озера, і ліси, і багата рослинність – працюй, досліджуй! Чим сьогодні живе навчальний заклад, з ким співпрацює – про це в інтерв’ю з директором лісгосп-коледжу Ігорем Жмурком.Лісництва скинулися в шапку – і гуртожиток сяє
– Відразу зазначу, що Шацький лісовий коледж, що відкрив свої двері ще в 1963 році і підготував 5648 спеціалістів галузі, сьогодні входить у навчально-виробничий комплекс, де ще є державне підприємство “Шацьке учбово-досвідне лісове господарство”. У структурі – навчальна база коледжу та лісгосп, в якому нараховується чотири лісництва. Лісгосп має 20,5 тисячі гектарів площ та є виробничою територією Шацького національного природного парку. Такі комплекси, як наш, практикуються в Україні.
– А що це дає?
– Сам коледж – це навчальний заклад. Але він повинен мати виробничу базу. Тож студенти у лісгоспі проходять практику, готують переддипломні роботи та набираються досвіду. Для навчальних занять беруться реальні об’єкти. Крім цього, коледж від такого співіснування з лісгоспом має ще одну вигоду – це забезпечення паливом, матеріалами для ремонту.
– Ви сьомий рік працюєте в Шацьку, що змінилося?
– Багато змін відбулося у покращенні побутових умов.  Насамперед, відремонтували гуртожиток. Коли я сюди прийшов, два його поверхи були не заселені, вікна – забиті дошками. З особистої  ініціативи Богдана Колісника, начальника обласного управління лісового та мисливського господарства, силами виробничих підприємств цю проблему вирішили таким чином: понад 80 лісництв Волині відремонтували по кімнаті – і за два місяці гуртожиток засяяв. Провели ремонт головного корпусу, фасадів, фойє, актового та спортивного залів, збудували капличку на честь мучениці Тетяни, працюєм над реконструкцією системи опалення та переходу котельні на місцеве паливо – дрова.
– А чи відкрито якісь нові спеціальності?
– Так. На базі 9 та 11 класів була спеціальність “лісове господарство”. Додалися ще дві – “лісозаготівля та первинна обробка деревини” і “бухгалтерський облік”. В умовах сьогодення актуальність нових спеціальностей зростає. Адже зараз лісова галузь реформується у напрямку послуг, тож  кожному підприємцеві, що захоче працювати у сфері послуг лісового господарства, потрібна буде ліцензія для виконання робіт з підвищеним рівнем небезпеки, а наш коледж готує саме таких спеціалістів.
У краї – унікальні об’єкти для дослідження
– Чи завжди ваші випускники отримують після закінчення коледжу роботу?
– Студенти державної форми навчання  розподіляють по підприємствах лісового господарства України. Ми навіть про це звітуємо.
– А з ким співпрацює коледж?
– Є напрацювання з Львівським національним лісотехнічним  університетом та Національним університетом  біоресурсів та природокористування в Києві, Волинським національним університетом імені Лесі Українки. Наші випускники там відразу продовжують навчання з третього курсу. Надалі прагнутимемо до співпраці з коледжем Куру Фінляндії. Хотілося б, щоб наші студенти там повчилися, а їхні тут. Правда, виникає один бар’єр – мовний (українським студентам треба досконало володіти англійською). Підтримуємо зв’язок з інститутами Білорусі та Польщі.
А щодо майбутнього коледжу, то надалі хочеться розвивати робітничий напрямок. Ми партнери біржі праці:  готуємо операторів комп’ютерного набору, підприємців-початківців, верстатників, проводимо навчання вальників лісу. Взагалі сьогодні робітників у лісовій галузі не вистачає. І не дивно, бо вона – друга після шахтарів в переліку важких умов праці.
– А які плани?
– Хочеться створити таку навчально-виробничу базу, щоб вона була еталоном. У шацькому краї є надзвичайно цікаві об’єкти для вивчення, що можуть бути науковою базою. Один із них – 14 гектарів географічних культур. До нас завезено 41 варіант сіянців (з різних регіонів України, Прибалтики, Росії, Кавказу), з яких 40 років тому створено експериментальне  насадження. Цікаво спостерігати, як вони ведуть себе в умовах Західного Полісся. Цей об’єкт був списаний, однак  ми його поновили у всеукраїнському реєстрі, зробили з нього стаціонар – і можна проводити досліди. А національний парк? Тут взагалі вивчення природи безмежне. Наприклад, була здійснена наукова робота спільно із науковцями  Львівського Національного університету імені Івана Франка з рекреа-ційного природокористування. Адже хто реально досліджував, скільки людей їде, скільки живе? І чи треба регулювати цей рух, чи може Світязь витримати стільки людей? Тобто куди не кинь – підґрунтя  для роботи. До всього ще й Євросоюз виділяє чималі кошти на різні проекти, щоб зблизити Україну з Європою. Є над чим працювати.
Марія ДУБУК, Волинська область
Фото Миколи КОМАРОВСЬКОГО

  •  
Comments:

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>