Рибна юшка – за п’ять хвилин, печена картопля – за десять
Такі немислимо стислі, на перший погляд, часові рамки на приготування улюблених страв для жителя селища Млинів Анатолія Большого абсолютно реальні та звичні. А почув Анатолій Романович такий рецепт у потязі. Вдома перевірив – і тепер вгощає смачною юшкою своїх рідних та знайомих.
За страву фермер розплатився… мільйонами
У народі кажуть, що рибна юшка – це засіб для насолоди. Однак, щоб її дочекатися, від початку варива проходить щонайменше півгодини. Як скоротити “варильний” час, при цьому не тільки не втративши смакові якості юшки, а ще й примноживши їх? На це питання Анатолій Большой почув відповідь, їдучи одного разу у потязі на Бердянськ. Спочатку подумав, що почуте – звичайний жарт, і все ж, повернувшись додому, вирішив сам перевірити рецепт. Переконався – цілковита правда.
– Відтоді я доволі часто готую юшку нашвидкуруч, – розповідає Анатолій Большой, – для себе, родини, друзів. Причому останні часто не вірять, що таке можливо – рибна юшка всього за п’ять хвилин. Саме це одного разу стало предметом спору, затіяного відомим на Рівненщині фермером. Він поставив “на кон” навіть більшу суму, ніж 11 мільйонів купоно-карбованців. Втім, зійшлися саме на цій сумі, бо в мене більшої не було, хоч вона, чесно кажучи, на той час за фактом вважалася мільйонною, а в номінальній дійсності – копійчаною. Втім, головним тут був принцип. Отож, увімкнув мій опонент секундомір, а вже на шостій хвилині сьорбав готову юшку і аж прицмокував від смакоти.
Сковорідки бувають різні – на двох і на цілу компанію
У чому ж полягає суть швидкого приготування? Анатолій Романович таємниці з цього не робить:
– Все дуже просто – замість каструлі треба взяти сковорідку. Отож ставимо її на плиту, наливаємо олії (грамів 30-40), засипаємо борошно, обкачуємо у ньому обчищену рибу і підсмажуємо. На це витрачається від двох до трьох хвилин. Потім заливаємо вміст сковорідки водою – зазвичай у посудину входить приблизно літр рідини. На кінцевому етапі додаємо різні спеції, приправи. А вже в самому кінці – зелень та сіль. Кришкою накривати сковорідку не обов’язково. Отож вже на п’ятій хвилині вода закипає. Даємо їй трішки покипіти – і юшка готова до споживання. Зазвичай подібним чином можна приготувати страву на дві особи. Коли ж компанія більша, такої сковорідки вже замало. Але і тут є вихід із ситуації – просто треба придбати більш ємку посудину. Загалом у мене є і така, що вміщує ціле відро води. Це, до речі, подарунок від друзів-рівнян. Якось вони чималеньким гуртом відпочивали на млинівських теренах, тож довелося для них декілька разів готувати “швидку юшку”. Через декілька днів привозять величезну сковорідку, вручають і кажуть: “Ось, на заводі спеціально для тебе замовили. Готуй – і ще запрошуй”.
…І Анатолій Большой не перестає запрошувати гостей, а заодно й дивувати своєю кулінарною новизною. Приміром, печеною картоплею, приготовленою всього за десять хвилин. Причому, її можна готувати у різних місцях, де є розкладене вогнище – на природі, у печі… Навіть у банній топці, як це часто робить господар у власній парилці.
– До цього методу я додумався цілком випадково, – зізнається кулінарний раціоналізатор. – Річ у тім, що до виходу на пенсію працював учителем. Якось ми зі школярами виїхали на поміч сільгосппідприємству, а після завершення роботи, доки чекали автомобіль, вирішили напекти картоплі. Розклали вогонь. Частину картоплі кинули прямо у вогонь, а частину я поклав у знайдене старе відро. Так ось, перша частина повністю зчорнилася, а у відрі картопля виявилася напрочуд гарно спеченою. Більше того, вона доволі швидко покрилася рум’янцем. Єдиним недоліком у цьому варіанті була негерметичність посудини, через що страва запеклася нерівномірно. Ще один недолік – що відро швидко перегоряє. Отож надалі я задумався – а чому б замість відра не використати тракторну болванку, загерметизувати її кришкою. Зробив, випробував – картопля запеклася, як на замовлення. Відтоді цю болванку постійно використовую. Особливо, коли виїжджаю на відпочинок на природу.
Випробувати вищеописані методи та рецепти Анатолія Большого не становить великих труднощів. Були б продукти і приладдя. Я, приміром, уже це зробив. І не тільки переконався в ефективності новизни. Кращими, як на мене, виявилися навіть смакові якості приготовленого. Зрештою, я такий – не один. Приміром, недавно відомий український співак, а заодно ведучий кулінарної передачі Олександр Пономарьов, дізнавшись про методику млинівчанина, поспішив одразу втілити її у життя, і тепер використовує, аби зекономити час на приготування їжі. Та й у самому Млинові методику Большого взяли “на озброєння” уже чимало любителів рибної юшки та печеної картоплі.
Сергій НОВАК,
Рівненська область
| Comments: |
