У своєму краю своє вишиваю

Ірина Герман вишила портрети усіх відомих українських митців,у тому числі Соломії Крушельницької

Ірина Герман вишила портрети усіх відомих українських митців,у тому числі Соломії Крушельницької

Сімдесят народних умільців із західних та центральних регіонів країни завітали до Тернополя на другий Всеукраїнський фестиваль вишивки і костюма “Цвіт вишиванки”. Майстри привезли із собою зразки давнього і сучасного одягу, оздоблені мережаними узорами, а до сорочок і спідниць прихопили розмаїті прикраси із намиста, бісеру, квітів. Стенди з вишиванками вражали: десятки вигадливих візерунків, буяння кольорів і стилів…

Протягом двох днів фестивалю біля наметів з вишиванками був аншлаг. Однак тернополяни вироби здебільшого оглядали, а купували рідко, бо “кусалися” ціни. Найбільше цікавився люд старовинними сорочками – свого роду антикваріатом в одязі.
Коломийські підприємці Сергій та Оксана Пасіченки привезли на фестиваль кілька десятків раритетних сорочок, запасок, костюмних ансамблів. Кажуть, що серед знавців чи не найвище цінується борщівська і буковинська вишивка.
– Борщівську сорочку потрібно вишивати кілька років, однак і зносу вона практично не має, – пояснив Сергій Пасіченко. – У давнину дівчинка починала вишивати собі сорочку десь з 12 років, щоб виготовити до повноліття. У цій сорочці дівчина брала шлюб, а після смерті була у ній похована.
Найдешевшу сорочку зі своєї колекції Пасіченки цінили у двісті гривень, за борщівську просили від півтори тисяч гривень, за костюмний ансамбль – 3,5 тисячі.
– Така висока ціна тому, що давніх вишиванок стає все менше, — сказала Оксана Пасіченко. – А сучасним майстрам, які знаються на цій справі і володіють відповідними техніками, продавати свої роботи за безцінь нема резону.
Протягом десятка років Пасіченки збирають, реставрують і реалізують вишиту старовину. А у себе вдома зберігають колекцію з різних регіонів України, з якою розлучатися не мають наміру.
70-річна Ірина Герман, народний майстер з Тернополя, вишиває з дитинства. Каже, що вчилася “сама від себе”. На Вінниччині, звідки родом, вишивала гладдю, “низинкою”, “накидом”, а коли 47 років тому переїхала до Тернополя, опанувала західноукраїнські техніки. У домашній колекції Ірини Семенівни понад сімсот авторських робіт, серед них – портрети відомих українських письменників, поетів, співаків. Тернополянка знається на багатьох вишивальних техніках, і у кожну намагається додати щось своє. Тоді, пояснює, варіанти вишивки стають необмеженими.
Розповідаючи, Ірина Герман час від часу відволікалася на численних охочих сфотографувати стенд з її роботами.
– Перш ніж фотографувати, запитайте дозволу, – робила вона зауваження небажаним “папараці”. – Це мої авторські роботи. Композицію роблю за своїм смаком, сама собі її придумую. А недавно почула, що за такими автентичними візерунками полюють китайці. Їхні агенти у Галичині фотографують узори, роблять на їхній основі кліше, а потім штампують і продають по світу, адже вишивка зараз у великій моді…
Про свою ідею ввести етнічні елементи гаптування у шкільну форму розповіли майстри з Луцька сестри Оксана Пузняк і Тамара Домбровська. Вони вже навіть розробили модель святкової учнівської форми з використанням волинських колоритів.
– Кожен регіон може вибрати властиві лише для нього орнамент, символіку, техніку, – зауважила Оксана Пузняк. – Це, переконана, підніматиме дух національної культури, прищеплюватиме інтерес і любов дітей до народних традицій. Було б добре, якби міністерства освіти і культури повернулися обличчям до цієї проблеми, подбали про забезпечення майстрів сировиною – тканинами, нитками, а ми зі свого боку могли б виготовити такі костюми за символічну плату. Згодом можна було б перевести їхнє виробництво на промислову основу. Для батьків така форма коштуватиме до 200 гривень.
1 вересня до школи у святковій вишитій формі пішли наразі лише діти луцьких майстринь. Але жінки добиватимуться, щоб така практика стала невдовзі традицією для всіх українських дітей.
Світлана Клос,
м. Тернопіль
Фото автора

  •  
Comments:

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>