Фермер вирощує гірську форель на… сміттєзвалищі

Левон ТЕРТЕРЯН вирощує царську рибу вже шість років

А рибу потрібно доїти!

Вiрменин Левон Тертерян – колишнiй iнженер-сапер, служив у Забайкаллi. За плечима – вiйна в Карабасi. Пiсля нашого зна-йомства весело розповiдає про те,  як завзятий рибалка Iван Франко ловив у гiрських рiчках рибу пструг. Нечасто зустрiнеш пiдприємця, який вмiє не лише рахувати грошi, а й знає iсторiю країни. При тому, що цей господар вирiс на iншiй землi.
Улюблений Франків пструг – i є та сама царська риба форель. Левон Тертерян вирощує її уже шість років. Його форельне господарство  найбiльше в Українi. У спецiальних водоймищах кiлька десяткiв тонн риби. Та не вся форель для збуту. Тут риба проходить всi стадiї розвитку: вiд нересту та малька до маточного поголiв’я і схрещення рiзновидiв.
Форельне господарство Тертеряна на околицi села Банилiв. Це мiсце й досi називають урочищем Пiкет. Колись тут проходив румунсько-польський кордон. Пізніше був гравiйний кар’єр. Гравiй вибрали, а пустир перетворили у смiттєзвалище. Спершу люди не вiрили, що на цьому мiсцi можна щось вирощувати. Тим паче, форель! Адже ця риба любить лише чисту джерельну воду. Та колишнiй вояка i майстер спорту з легкої атлетики виявився впертим. Кiлька мiсяцiв бульдозери розчищали урочище, i лише коли на волю вирвалися та забили фонтанами десятки джерел, банилiвцi сказали – «той вiрменин дасть ради». Нинi на господарствi працює п’ятеро постiйних працiвникiв iз села i 30-50 змiнних.
На перший погляд форель однакова. Помiж в’юнким царством вирiзняється лише одна – жовтогарячого кольору.
– Це китайська золотиста форель. Її рiдко  вирощують. З нею потрiбно возитися, як з немовлям. Але я люблю цей вид за надзвичайну красу. А ось форель райдужна, а це – голець, – показує на рибини Тертерян. Виявляється, всього свiту вiдомо 180 видiв лососевих. А в Банилiвському господарствi є сiм. Також тут є новi види, якi  вдалося отримати пiд час їх схрещення.
– А ви що, самi проводили дослiди? – щиро дивуюся.
– Звичайно. У нас є своя невеличка лабораторiя, якщо чогось не розумію, прошу допомоги у професорiв Львiвської зооветеринарної академiї. Без лабораторiї не можна. Форель – примхлива. Часто хворiє i, на вiдмiну вiд iншої риби, пiсля цього не виживає. Тож потрiбно добре за нею стежити, – розповiдає господар.
Робочий день Тертерян починає о п’ятiй ранку з обходу рибних водоймищ та iнкубаторiв. Царська риба живе лише у струмковiй водi. Тож до всiх водоймищ, ванн та ставочкiв пiдведенi спецiальнi насоси, котрi подають джерельну воду. З iншого кiнця водойми обладнанi стоком. Таким чином джерельна вода, де росте форель, проходить через водойму i стiкає далi у гiрську рiчку. У дику природу підприємець випускає і вирощеного малька.
У природi форель виростає до 15-20 кiлограмів. Але в штучних водоймах таку нiхто не тримає. Хiба, маточне поголiв’я. Ця риба живе 12 рокiв. Та найкращу iкру вона дає у вiцi вiд двох до шести-семи рокiв. Столовий стандарт форелi – 320-350 грамів. Щоб вона такою потрапила на стiл споживача, з нею треба поняньчитися 14-15 мiсяцiв! Годують рибу чотири рази на день (взимку двiчi) спецiальними кормами. Потрiбно уважно стежити за температурою води, де живе ця примхлива iстота. Вода має мати вiдповiдну температуру, бо iнакше риба здихатиме. Фонтан на водоймi Тертеряна – не примха господаря, а життєва необхiднiсть для риби. Форель не можна брати в руки, як кота, бо вона може отримати тепловий удар. Кожен вид (окрiм маток) живе в окремих водоймах. Риба «посортована» за вiком та вагою. Форель – хижак, така собi пiранiя. Тож малька з дорослими утримувати не можна. З’їдять.
У спеціальному примiщеннi – рибний iнкубатор. Сама риба iкру не вiдкладає. У перiод нересту форель потрiбно... доїти.
– Береш у руки рибину i легким погладжуванням видавлюєш з неї iкру, – пояснює вчорашнiй вояка і веде до спецiальних ванночок – святая-святих, мiсця, де народжується форель. – Ось, бачите, iкринка ворушить хвостиком – це вже народилося маля. Iнкубацiйний перiод iкрини – 36 днiв. Потiм ще 25 її не можна випускати на велику воду. У цей час вона не їсть. Харчується власною плоттю. Коли мальки важать два грами, їх потрiбно роздiляти. Розселяти треба чотири рази: пiсля двох, десяти, ста та двохсот грамів, – навчає мене премудрощам iхтiолога Тертерян. До речi, мрiя 15-рiчної донечки Левона – стати iхтiологом.

Поляки дбають про націю

Кiлограм столової форелi коштує тут 30 гривень з копійками. У магазинi нам пропонують її за  50 і вище. Між iншим, форель без води живе лише три хвилини. Так що коли вам пропонують в магазинах, не обладнаних спецiальними акварiумами, «живу» форель, пам’ятайте про тривалiсть її життя на сушi. Тертерян вважає, що i 30 гривень за кiлограм – дорого. Цiна змінюється і випливає не з примхи, а затрат. Найбiльше грошей йде на корм для риби.
– Доки Україна не матиме своєї нормальної кормової бази, як Польща чи Данiя, доти у нас не буде дешевої форелi, – каже Левон Тертерян. – Є в Днiпропетровську кормовий завод. Але там корм неякісний, від нього риба дохне. Тож хоч наш корм і дешевший, та форельники віддають перевагу польським, хай і дорожчим, – каже пiдприємець.
– У 70-х роках поляки приїжджали до нас вчитися розводити й вирощувати форель. В Українi було на цю тему захищено багато дисертацiй, а тепер ми полякам у рота заглядаємо. Вони правильно вчинили: вивчили ситуацiю, зрозумiли, що розведення форелi дуже вигiдне. Вона корисна для людського органiзму, а отже для розвитку нації. Тож швиденько зробили все, щоб Польща мала свою дешеву рибу, а не купляла її, як нинi Україна, за великi грошi у Данiї та Норвегiї. Поляки швиденько на територiї своєї країни поставили спiльний з датчанами кормовий завод. Якщо б в Українi була така, як у Польщi, кормова база, й у нас форель коштувала б не бiльше 10 гривень. При тому лише одне таке господарство, як сьогоднi у мене, могло б давати Українi сто тисяч тонн форелi, – розповiдає Тертерян.
Ще одна проблема, пов’язана, з вирощуванням форелi – вiдсутнiсть iхтiологiв. Рибних ветеринарiв. За роки незалежностi ця професiя перестала бути престижною. Тож бiльшiсть форельних господарств  волiють закуповлювати малька i вирощувати на збут, а не «бавитися» з маточним поголiв’ям та чекати, поки з iкрини народиться форелька.
Свiтлана Мартинець,
Чернівецька область
Фото автора

• Нравится
•