Сапалаївка тече з-під кладовища, але шкодять їй живі

Увесь непотріб скидають у Сапалаївку

Увесь непотріб скидають у Сапалаївку

Років двадцять тому в Сапалаївці, яка протікає через весь Луцьк, водилися раки (а саме вони є індикатором чистоти). Сьогодні їх у водоймі не побачиш. Дехто перейменував річку в Cмердючку (багато хто скористався нею як відстійником), дехто вважає, що витікаючи від кладовища, вона вже шкодить людям. Тож річка Сапалаївка – загроза для населення чи люди самі становлять небезпеку для водойми?

Стічні труби часто виводять у водойму
У невеликій долинці поблизу кладовища в Гаразджі б’є струмок, з якого й починається річка Сапалаївка. Тече вона через весь Луцьк і на вулиці Набережній впадає у Стир. Не кожне місто може похвалитися водоймами. Однак те, що щедро дає природа, люди дуже часто не можуть вберегти, бо перемагає шкурна психологія: після мене – хоч потоп.
– Це тільки необізнана людина може говорити, що кладовище шкодить річці, – авторитетно каже Валентина Попович, головний державний санітарний лікар міста Луцька та Луцького району. – Кладовище має санітарно-захисну зону від того джерела, звідки бере початок Сапалаївка. Люди самі засмічують річку, а шукають причини. Вже вдруге цього сезону наша служба закривала пляжі у Теремно (саме річка Сапалаївка проходить через гідрологічну пам’ятку природи “Теремнівські ставки”– авт.) та в парку імені Лесі Українки у зв’язку з погіршенням бактеріологічних показників. Пройшли дощі, які змили весь бруд з берегів. А різний непотріб, залишки їжі принесли ж сюди люди. Скрізь є туалети, але “потребу” багато хто справляє де попало. Тому маємо те, що маємо. Як би не старалися відповідні служби, але біля кожного відпочиваючого прибиральника не поставиш, як і по всій довжині Сапалаївки.
Міськрайонна санітарна служба не один раз в рік ходить в рейди берегами майже 12-кілометрової річки. І щоразу складає акт на кілька листків. Головні проблеми – це забруднення річки сміттям та стоками нечистот, які деякі приватні господарі скидають саме у річку.
– Був випадок, коли у 60-х роках один господар купив будинок і до цього часу не знав, куди тече його каналізація (а з’ясувалося, що напряму в річку). Після нашого припису недолік ліквідував, – продовжує Валентина Пет-рівна. – Однак штрафи за забруднення навколишнього природного середовища невеликі (від 17 до 50 гривень), і декому простіше заплатити ці кошти, ніж дбати про підключення до централізованої каналізації чи думати про окремий відстійник.
На початку липня комісія перевірила порядок на річці – і знову безліч негараздів. Наприклад, “Луцькспецкомунтранс” проводив розчищення русла річки. Але чомусь там залишились обрізки стовбурів та гілляки. Рейдова бригада визнала, що роботу ця служба виконала неякісно, бо розчищення вона почала від гирла річки, а не від її витоку. Відомо ж, що під час сильного вітру весь бруд розноситься за течією. На території гуртожитку №3, що на вулиці Клима Савура, на момент перевірки було звалище побутових відходів. На цій же вулиці підприємець Нечаєв у межах водоохоронної зони річки веде будівництво спортивно-оздоровчого комплексу, однак воно далеке від проекту, за що й було його оштрафовано. На лівому березі річки Сапалаївки, що в районі вулиці Зої Космодем’янської-пр.Волі, прокладено дві гілки каналізаційного колектора “Луцькводоканал”, і з каналізаційного колодязя, що розміщений за два метри від водойми, витікають забруднені стоки. Недоліки виявлені навіть на земельній ділянці лабораторії ветеринарної медицини, що на вулиці Поліська Січ, 12. Тут у прибережній смузі зробили… гноєсховище. А от на території гаражного кооперативу “Транспорт-1”, що на вулицях Карпенка-Карого-Купріна, який межує з водоохоронною зоною Сапалаївки, не тільки валялися побутові та будівельні відходи, але й грунт був забруднений… нафтопродуктами. Звалені будівельні та побутові відходи й на вулиці Чорновола.

У центрі міста біля води – городи
– Та що там казати, навіть земельна ділянка парку “Центру дозвілля і відпочинку ім.900-річчя міста”, через яку протікає Сапалаївка, була дуже забруднена на момент перевірки різним непотребом. Звалища побутових відходів спалювалися працівниками центру прямісінько на території парку. Тут багато згарищ, є вигоряння природної рослинності. А коли горить пластикова тара й упаковки, забруднюється повітря – то хіба про це не знають у парку? – запитує Валентина Попович. – Крім того, люди, які мешкають у приватних будинках поблизу річки, вже умудрилися спорудити паркани до самісінької водойми. Землі водоохоронної зони та прибережної смуги на вулицях Мічуріна, Сталевій, Радищева, П.Морозова, Дарвіна, Доватора, Саксаганського, Сковороди, Сапалаївській, Панфілова, Чапаєва, Щорса (територія ЖКГ №6) та у провулку Струтинської, на вулицях Мисливській, Народних дружинників, Чорновола (ЖКГ №7) взагалі розорані під городи, і це сприяє забрудненню річки продуктами грунтового змиву та агрохімікатами, що застосовуються для ведення городництва.
Валентина Попович каже, що найстрашніше – це хімічний бруд. Бо якщо  від фекалій річка ще має здатність самоочиститись, то різні масла, порошки завдадуть їй, якщо потраплять у воду, величезної шкоди. Щодня роблять моніторинг води у річці Сапалаївка. Її стан не погіршився – він такий, як і десять літ тому.
Антон Кальков, заступник начальника управління житлово-комунального господарства департаменту ЖКГ і будівництва, також вважає, що зараз надто мізерні штрафи для тих, хто засмічує природу.
– Ми щороку, а то й два рази в рік, чистимо річку. Перед Пасхою вивезли аж 200 тонн сміття (це в середньому до 30 машин різного непотребу, гілляк). Отой штраф у 17 гривень, який сплачують люди, – сміх. Потрібно, щоб не 17 гривень платили, а 1700, – каже Антон Іванович. – Ми на це вивезення затратили 5000 гривень. От якби їх хтось заплатив із власної кишені, отоді всі задумалися б: нести на берег річки пляшки та різні відходи з будівництва чи ні.
Заступник управління надіється на муніципальну поліцію, можливо, їй буде надано більше прав і вона більш суворо питатиме з тих, хто засмічує землю і не шанує довкілля.
– От у Рівненському гідропарку в річці Устя навіть рибу ловлять. Хочеться, щоб і наша Сапалаївка була чиста і в ній водилася риба, – зауважив Антон Кальков.
А поки що у Сапалаївці ані раків, ані риби не видно. Зате в холодну пору року все ж зимують дикі качки. Вони плавають там, де річка не замерзає. І вже це вселяє надію, що річка, яка тонкою стрічкою в’ється через усе місто, не терпітиме наругу від тих, хто живе поруч.
Марія ДУБУК,
м. Луцьк

  •  
Comments:

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>