Притисли голову до стіни сільські пайовики, щоб повернути своє майно без війни

Зневірившись у діяннях керівництва фермерського господарства і втомившись чекати справедливості, співвласники майнових паїв взяли керівника СФГ “8 Березня” Демидівського району Миколу Мельничука у справжню облогу, яка, на щастя, до самосуду не дійшла.  “Не випустимо голову з контори доти, доки не віддасть половину резервного фонду, який нам належить”, – такий ультиматум поставили селяни, і внаслідок тривалих перемовин таки досягли свого – керівник СФГ підписав акт передачі 50 відсотків резервного фонду майновій комісії. І вже наступного дня з фермських приміщень кожен забирав свою майнову частку – хто корову, хто коня, хто порося…

КСП “8 Березня”, яке Микола Мельничук очолив у 1991 році, райдержадміністрація колись ставила у приклад за виробничими показниками та організацією праці, сюди їхали вивчати передовий досвід.
– У найкращі часи наше маленьке господарство, яке від’єдналося від колгоспу у селі Рудка, мало більше тисячі голів худоби, – зізнається Марія Грязіна, котра пропрацювала у господарстві 36 років, причому 30 з них – дояркою. – Проклали у село газ. Провели воду. Поремонтували дорогу. Коли Микола Климович очолив колгосп, то на перших зборах заявив: “У мене є машина, хата… Мені нічого зайвого не треба. Все буду робити для людей”.
– Зараз у фермерському господарстві, яке виникло внаслідок реформування колективного сільгосп-підприємства, – доповнює сказане голова майнової комісії Володимир Кирильчук, – залишилося лише 166 голів великої рогатої худоби, 69 телят, 88 свиней. Останнім часом тут постійно зменшується поголів’я, почастішали звинувачення на адресу керівника.
Подібні “закиди” довелося почути і тоді, коли селяни, зібравшись на “сходку” та “виловивши” керівника господарства, щільним кільцем заблокували його авто: “Ви забрали наше майно і розтринькали його… На наших мозолях побудували собі фазенди та вілли… І ви ще хочете забрати половину нашого майна?..”

Останнє, зокрема, стосувалося рішення зборів у 2000 році, на яких Миколі Мельничуку, як сам він заявляє, співвласники майнових паїв реформованого КСП “8 Березня” передали половину резервного майнового фонду.
– Я був на тих зборах, – зауважує з цього приводу член майнової комісії Микола Поляк, – тоді ніхто за це рішення не голосував. Підтверджує це і тодішній протокол зборів, у якому питання про 50 процентів резервного фонду для Мельничука не зафіксовано. При будівництві млина, на яке використано майновий фонд, він обіцяв, що млин працюватиме на благо села. А зараз заявляє, що це його власність. За помол центнера пшениці на борошно треба заплатити 15 гривень. Такої високої ціни  ніде в окрузі не знайдеш”.
– А мене просто обманули при розпаюванні, – зазначає Людмила Грязіна, – на зборах вирішено було передати мені колишню колгоспну хатину. Комісія оцінила її вартість у 3800 гривень. А в конторі заявили: “Така сума виходить, якщо платитимеш налічкою. А якщо братимеш на майновий пай, то вийде трохи більше”. Погодилася на майновий, бо таких грошей готівкою тоді не мала. Коли ж глянула у документи, – від побаченого ледь не впала. Там стояла цифра 13800 гривень. Просто додали спереду одиничку. Після цього кудись зникло і рішення оціночної комісії”.
Подібних фактів чимало. Варто зазначити, що перший крок до розпаювання було зроблено 18 березня 2006 року на зборах співвласників майна реформованого КСП “8 Березня”. Тоді, зокрема, селяни прийняли рішення, щоб селянсько-фермерське господарство “8 Березня” передало майно резервного майнового пайового фонду уповноваженій особі та майновій комісії по актах прийому-передачі протягом 2006 року. Наступний крок – звернення до Млинівської міжрайонної прокуратури, Демидівських РВ УМВС, райдержадміністрації, райради, райсуду, Ільпибоцької сільської ради, яке підписала 161 людина.
У листі-відповіді на ім’я голови майнової комісії реформованого КСП “ 8 Березня” В. Кирильчука заступник голови Демидівської райдержадміністрації Н.Дишкант рекомендував “до вирішення питання в судовому порядку не робити дій, які приведуть до порушення законодавства”.
– Ми також за те, щоб питання вирішилося за законом, і наприкінці минулого року, – розповідає Володимир Кирильчук, – така можливість була, однак керівник СФГ вкотре не з’явився на збори і постійно уникав зустрічі з членами майнової комісії.
А тим часом Микола Мельничук подав позовну заяву до Демидівського районного суду, щоб визнали за ним право власності на половину резервного фонду, яку нібито на зборах передали йому селяни у 2000 році. Відповідно, Млинівська міжрайонна прокуратура надіслала голові майнової комісії В. Кирильчуку (у тому числі й для оголошення іншим заявникам) повідомлення, де, зокрема, зазначається, “ухвалою районного суду в грудні 2006 року накладено арешт на майно резервного фонду підприємства”.
– Так ось, коли проходило чергове засідання суду й ініціативна група поїхала на нього до Демидівки, – резюмує Володимир Кирильчук, – з ферми в Ільпибоках, незважаючи на рішення про арешт, вивезли більше десяти голів худоби. Це настільки обурило пайовиків, що наступного дня вони вирішили поставити крапку у справі розподілу 50 процентів майнового резервного фонду. Про другу половину, яка є предметом розгляду у суді, мова поки що не йде. Отож, люди спочатку заблокували голову у його автомобілі, потім – у конторі, і врешті-решт домоглися свого. Мельничук, хоч і зі своїми зауваженнями, але підписав акт передачі частини резервного майна майновій комісії, і кожен зі співвласників-пайовиків одержав право на отримання своєї частки. А за іншу половину резервного фонду будемо “боротися” у суді…
Сергій Новак,
Рівненська область

 

• Нравится
•