Дитинку-підкидька удочерять через місяць
Любов Балагутрак з Улянкою
Така пригода у 18-річній практиці лікаря-неонатолога пологового відділення Любові Балагутрак трапилася вперше. Любов Романівна каже, що підозр щодо своєї особи породілля ні у кого не викликала. 28-річна жінка – симпатична, чорнява, повненька, серед-нього зросту, гарно одягнена і підфарбована – повідомила, що це у неї другі пологи. Лікарів здивувало хіба те, що біля Ірини не було нікого з рідних. Жінка назвалася уродженкою села Пнів Надвірнянського району Івано-Франківщини, пояснила, що працює у Тернополі, а з пологами дотягнула до останнього, бо гадала, що має у запасі ще три дні. Вона саме їхала до обласного центру, як у Бережанах почалися перейми. Оскільки у тамтешньому пологовому відділенні триває ремонт, Ірину на „швидкій” перевезли до Козови.
– У жінки не було із собою ніяких документів, – розповіла Любов Балагутрак. – Записалася вона як Ірина Мирославівна Мельник, повідомила, що стояла на обліку у Надвірній. Гарненьку, абсолютно здорову дівчинку вагою 3 кг 500 г вона народила в обідню пору 3 лютого без будь-яких ускладнень. Про відмову від дитини навіть не затиналася. Дитинка була прикладена їй до грудей, дана на сумісне перебування з матір’ю у палату. Мама проявляла велику турботу до неї, але відразу після пологів ми помітили, що вона постійно розмовляє з кимсь по мобільному. Думали, мало що... Вона сама-одна тут, може, повідомляє рідним про маля... Наступного дня вранці Ірина попросила у медсестри підкладку, а через десять хвилин ми почули, як у палаті заходиться плачем новонароджена. Зайшли – жінки немає. Там була ще одна породілля, але нічого дивного у поведінці сусідки вона не помітила. Ми спробували за гарячими слідами розшукати втікачку, але марно. Вона, мабуть, упіймала якесь авто і зникла...
Записку з проханням породіллі подбати про дитину знайшли невдовзі у білизні на ліжку Ірини. Міліцію про інцидент повідомили, однак справу за випадком заводити, швидше за все, не будуть, адже зникла мати не заподіяла дівчинці нічого лихого. Навпаки, у лікарні всі переконані, що вона вчинила правильно: народила у нормальних умовах, а не десь у підвалі, щоб не піддавати дитину ризикам. Можна лише гадати, що спонукало жінку покинути свою кровинку. Чи не „цінні вказівки”, дані їй людьми, з якими вона так активно спілкувалася по телефону? До речі, така особа як Ірина Мельник у селі Пнів не проживає...
Тиху Козову новина про покинуте немовля облетіла миттю. Уже через два дні у зв’язку з цим медики мали цікаве продовження пригоди. До пологового відділення прийшла місцева жителька, котра заявила, що хоче забрати дівчинку собі. Жінка нібито відчувала дивовижну спорідненість з дитиною... Її м’яко випроводили.
– Новонароджену назвали Уляною, бо саме 3 лютого були іменини її ангела-охоронця, отець Михайло Забанджала провів обряд хрещення, – сказала завідувачка акушерсько-гінекологічного відділення Козівської райлікарні Лариса Стефанів. – Бажаючих удочерити дитину є чимало, але рішення прийматиме опікунська рада тернопільського будинку „Малятко”, куди ми незабаром передамо дівчинку. Зараз багато людей забезпечують Улянку одягом, памперсами, дитячими сумішами. Маля розвивається добре, поправилося на кілограм...
У день, коли Улянку залишила мама, дівчинка дуже плакала, ніби відчуваючи непоправну втрату. Зараз вона вже навчилася усміхатися, пробує тримати голівку, а ще, за спостереженнями медиків, є більш самостійною за інших, благополучних діток. Вона відчуває, що не має мами, кажуть лікарі, але не закочує істерик, коли персонал інколи затримується із годівлею, мужньо терпить, коли вчасно не поміняють памперс.
Коли Улянку вперше купали, у ванночку, за народним звичаєм, поклали книжку, іграшки, монету. Дівчинка вхопилася саме за гроші. Мабуть, має комерційну жилку... Незважаючи на гіркий початок, козівські медики впевнені: Уляна матиме гарну долю.
Євгенія Ліщук,
Тернопільська область
| Comments: |
