У бельгійській родині діти… українці!
Наприкінці літа двом лучанам Роману Ковалю та Віталію Шпаку разом з 25-ма друзями з інших куточків України випала унікальна можливість відвідати Німеччину. Усі є членами “Пласту” – Національної скаутської організації України, та відбиралися на основі оголошеного в квітні всеукраїнського конкурсу. Цей проект активно реалізовується вже три роки завдяки співпраці “Пласту” України та “Пласту” Німеччини, а також при підтримці уряду Федеральної землі Баварія.
Одразу по приїзду в Німеччину наш автобус попрямував у заповідник на землі Гохлянд, що недалеко від Мюнхена. Це дійсно шматок української землі, адже тут щороку організовуються пластові табори уже 52 роки і саме на цій землі виховувалося не одне покоління молодих українців у діаспорі.
Цього року у табір “Подих віків” приїхало близько 80 осіб. Окрім пластунів з України, були також хлопці та дівчата з Німеччини, Бельгії, Люксембургу, Австрії, Швейцарії, Франції та Великобританії. Спочатку ми хвилювалися, як будемо спілкуватися між собою, але дарма… Виявилося, що всі учасники розмовляють українською! Незважаючи на те, чи два роки тому виїхали з України, чи взагалі ніколи не були і навіть їхні батьки вже народилися й виросли на чужині. А приїхали усі в табір дійсно для того, щоб побути у колі українців та знайти собі нових друзів з України. Судіть самі: в Німеччині літні канікули тривають трохи більше місяця, і діти половину цього часу віддають саме на цей табір. Сюди приїжджають навіть цілими сім’ями! Ми познайомилися з чудовою родиною з Бельгії, яка беззаперечно має українське прізвище – Галушка. У ній батько – українець, мати – туркеня, а всі троє дітей (17-річний Андрій, 13-річна Настя та 11-річний Михайлик) вільно володіють нашою мовою та вважають себе українцями. Здивувала і родина Саммерів з Мюнхена. Глава сімейства тут німець, а всі п’ятеро дітей не пропускають жодної нагоди, аби приїхати в табір пластунів-українців.
Займалися ми у таборі картографією, в’язанням вузлів, будуванням таборових споруд за допомогою лише шнурків тощо. Щодня були різноманітні спортивні ігри та забави в лісі. Незабутньою залишиться дводенна мандрівка в Альпи, під час якої ми не тільки підкорили одну з вершин, але й побачили ті самі альпійські луки, зна-йомі нам з телереклами шоколаду. Та все ж “родзинкою” табору стали проведення Дня України та Дня Баварії. Під час українського дня молодь зорганізувала відтворення народних традицій святкування дня Купала, а також… українського весілля. А на баварський день учасники табору змогли вивчити народні пісні, танці та ще й поміряти справжній баварський стрій.
Цього року у табір “Подих віків” приїхало близько 80 осіб. Окрім пластунів з України, були також хлопці та дівчата з Німеччини, Бельгії, Люксембургу, Австрії, Швейцарії, Франції та Великобританії. Спочатку ми хвилювалися, як будемо спілкуватися між собою, але дарма… Виявилося, що всі учасники розмовляють українською! Незважаючи на те, чи два роки тому виїхали з України, чи взагалі ніколи не були і навіть їхні батьки вже народилися й виросли на чужині. А приїхали усі в табір дійсно для того, щоб побути у колі українців та знайти собі нових друзів з України. Судіть самі: в Німеччині літні канікули тривають трохи більше місяця, і діти половину цього часу віддають саме на цей табір. Сюди приїжджають навіть цілими сім’ями! Ми познайомилися з чудовою родиною з Бельгії, яка беззаперечно має українське прізвище – Галушка. У ній батько – українець, мати – туркеня, а всі троє дітей (17-річний Андрій, 13-річна Настя та 11-річний Михайлик) вільно володіють нашою мовою та вважають себе українцями. Здивувала і родина Саммерів з Мюнхена. Глава сімейства тут німець, а всі п’ятеро дітей не пропускають жодної нагоди, аби приїхати в табір пластунів-українців.
Займалися ми у таборі картографією, в’язанням вузлів, будуванням таборових споруд за допомогою лише шнурків тощо. Щодня були різноманітні спортивні ігри та забави в лісі. Незабутньою залишиться дводенна мандрівка в Альпи, під час якої ми не тільки підкорили одну з вершин, але й побачили ті самі альпійські луки, зна-йомі нам з телереклами шоколаду. Та все ж “родзинкою” табору стали проведення Дня України та Дня Баварії. Під час українського дня молодь зорганізувала відтворення народних традицій святкування дня Купала, а також… українського весілля. А на баварський день учасники табору змогли вивчити народні пісні, танці та ще й поміряти справжній баварський стрій.
До речі
Англійське слово “scout” (розвідник) має вдалий український відповідник – пластун. Ще на Запорозькій Січі існував курінь пластунів-розвідників, якому, зокрема, належить відомий козацький винахід дихати через соломинку. “Пласт” був заснований у 1911 році як український аналог скаутинґу – світового руху молоді, який зараз налічує понад 28 мільйонів членів у 216 країнах світу. Після заборони на рідних землях, “Пласт” активно розвивався у діаспорі, а з відродженням державності повернувся в Україну.
Віталій ШПАК,
м. Луцьк
| Comments: |
