«Волині» влаштовують овації навіть чужі вболівальники
Луцька “Волинь” за тиждень, що минув, здобула у чемпіонаті дві перемоги поспіль. Спочатку лучани завітали до Хмельницького на гру з місцевим “Поділлям”. Для головного наставника луцької “Волині” Віталія Кварцяного цей матч мав особливе значення. Свого часу Віталій Володимирович працював у “Поділлі” і залишив по собі у місцевих любителів футболу приємну згадку. Однак після останнього візиту Кварцяного до Хмельницького, вони залишали трибуни стадіону розчарованими, бо їхня улюблена команда поступилася...
Гра розпочалася з атак “Волині”. Луцькі футболісти ніби й не відчували фактору чужого поля, а діяли, як і у домашніх матчах, – на стартових хвилинах влаштували облогу воріт суперника. Результатом цієї облоги і став призначений у матчі 11-метровий за фол колишнього голкіпера “Волині”, а нині гравця “Поділля”, Юрія Нікітенка проти Андрія Стєпанова. Бажання пробивати пенальті виявили одразу двоє лучан: Роман Максимюк та Володимир Ковалюк. Останній на правах капітана узяв цю відповідальність на себе. Удар Ковалюка заставив похвилюватися усіх. М’яч спочатку влучив у стійку, а лише потім відскочив у ворота. Протягом матчу “Волинь” втратила ще кілька нагод збільшити відрив у рахунку. Але надійно діяв Нікітенко. По завершенню гри частина вболівальників, яких того дня на стадіоні зібралося майже 5 тисяч (це солідний показник для першої ліги), оплесками проводжали з поля... лучан. Це особливо було приємно спостерігати президенту ФК “Волинь” Василю Столяру, який також приїхав у Хмельницький аби на власні очі поспостерігати за діями своєї команди. На післяматчевій прес-конференції головний тренер АФК “Поділля” Сергій Кучеренко зробив комплімент луцькій команді, назвавши її лідером першої ліги за рівнем гри і передбачивши, що “Волинь” у середині турнірної таблиці затримається недовго.
Через кілька днів вже вдома лучани приймали дніпродзержинську “Сталь”. Вже на 3-й хвилині у нашої команди виник перший 100-відсотковий момент. Андрій Степанов вийшов сам на сам з воротарем гостей Коваленком. Фінтом “поклавши” голкіпера на газон, Андрій пробивав уже по пустих воротах, але м’яч з лінії виніс хтось із захисників. Не встигли “сталевари” як слід оговтатись від цього моменту, як пропустили гол. Настирний Майкл Алозі перехопив м’яч у захисника, прокинув собі на хід і потужно пробив зльоту у ближню “дев’ятку”. Коваленко навіть не ворухнувся...
Тиск “Волині” продовжувався й у наступні хвилини, і рахунок міг би швидко зрости, якби не часті зупинки гри. Здається арбітр свистів занадто часто, фіксуючи порушення правил в простих ігрових моментах, і помилявся у визначенні положення “поза грою”. На перерву суддівська бригада йшла з поля під гучний свист вболівальників. У другому таймі “Волинь” продовжувала один за одним створювати небезпечні моменти. Тим часом голкіпер лучан Всеволод Романенко, який практично залишався без роботи, щоб остаточно не змерзнути, підтюпцем накручував невеличкі кола за межами власного штрафного майданчика. Ці пробіжки тривали аж до 85-ої хвилини, коли гості двічі небезпечно пробивали по воротах “Волині”. Романенко в обох епізодах зіграв бездоганно. Отож, лучани перемогли з рахунком 1:0.
Тепер “Волинь” перебуває на восьмому місці у турнірній таблиці і відстає всього на кілька очок від групи лідерів. Наступний свій матч лучани проведуть у Криму проти “Кримтеплиці”.
| Comments: |
