На власне 40-річчя згорів у хаті
При в’їзді у Сухівці, що на Рівненщині, всюди було видно наслідки сильної зливи – дороги порозмивало, поля попідтоплювало, вітер повалив дерева. А ще в селі сталася страшна біда. Згоріла хата Степана Семеновича Татушка та Олександри Василівни Петринчук. У вогні загинули і вони самі.
Від оселі залишилась… піч та комин
Вулицю Лісову через віддаленість від села у Сухівцях Рівненського району ще називають Юзефиним хутором. Саме тут і проживали Степан Семенович та його співмешканка, з якою близько десяти років перебував у громадянському шлюбі, 49-річна Олександра Василівна. Напередодні трагедії, у п’ятницю, 4 серпня, господар відзначив своє 44-ліття. Та оскільки йшли жнива, а він працював трактористом-комбайнером, горілки не пив. За словами очевидців, навіть приїжджали до нього, щоб “виставляв”, – відмовився, мовляв, не можна – завтра вдосвіта на роботу. Цілий день клопотався по господарству, а дружина поралася коло плити. Увечері нагодували худобу і, оскільки світла не було, полягали спати. Що було далі – з жахом пригадує сусідка, 66-річна Ангеліна Ісаківна Хіночик:
– Ще звечора почало дуже гриміти, блискати, – жінка вимовляла слова крізь сльози і хвилювання. – Страшно було. Я запалила свічку. Стала молитися. Так і заснула. Проснулась від того, що щось тріщало, лупало. Але, думаю, Степан з Лесею дрова возять. І не згадала, що світла немає, всюди грязюка. Полежала ще, мо’, хвилин десять. Аж раптом мене ніби щось штовхає: вставай! Я підвелася, вікно відчинила та як глянула – мені аж недобре стало – вогонь уже на землі. То аж потім мені син сказав, що це вікна від великої температури тріскалися.
Жінка нашвидкуруч накинула на себе халатик та помчала до іншої сусідки, Людмили.
– Прибігаю, у вікна стукаю, кричу: вставай, бо Лесина хата горить, і вони зі Степаном уже погоріли, – пригадує. – То тоді Люда викликала пожежників. Схопили ми відра і давай хлів гасити, щоб хоч худоба вціліла. Але яке то наше гасіння?!
Було це близько третьої ночі. Пожежна ж машина з Клеваня на місце події прибула лише зранку. Прибуття рятувальників Ангеліна Ісаківна згадує з іронією в голосі:
– Спочатку, – каже, – проїхати не змогли: дорога розмита. Тільки трактор притягнув бочку, нашу, колгоспну. А я й прошу: хоч кістки дістаньте, щоб було що поховати. А потім і пожежники під’їхали.
Проте рятувати практично уже не було кого і що – невеличка дерев’яна хатина згоріла дотла разом з її мешканцями. Обгоріли навіть навколишні дерева. Від будівлі залишилась лише… піч з комином та купа попелу. Людські останки знайшли там, де раніше була спальня. Сестра покійної, Ольга Василівна, розповідає, що рештки небіжчиків склали у дерев’яний ящик і повезли у Рівне на медекспертизу. Проте медики не змогли встановити точну причину смерті через різке обвуглення тіла та внутрішніх органів потерпілих.
– Не було навіть де домовини поставити, – каже Ольга Василівна. – То ми занесли їх у хлівчик, там і посиділи коло них. Ховали як треба: не самогубці ж, хоч кістки ледве докупи зібрали.
Пожежу спричинила «несправність пічного опалення»?
Голова Радухівської сільської ради, до якої входять Сухівці, Федір Петрович Жарський намагався пролити хоч якесь світло на причини загоряння будівлі та загадкової смерті її мешканців, бо Степан та Олександра навіть не пробували рятуватися.
– Того дня вирувала сильна буря, – пригадує, – і у них не було освітлення. Тож люди палили лампи. Можливо, вона і спричинила загоряння, але в цьому я не впевнений. Знаю також, жінка готувала у печі – ще одна ймовірна причина трагедії.
Ситуацію більш-менш прояснив інспектор Клеванської пожежної служби Віктор Ліканов – сказав, що пожежу спричинила “несправність пічного опалення”. У комині, мабуть, була тріщина, тож іскра могла потрапити на горище, де лежала солома, старий одяг. Тому спочатку зайнявся дах. А що конкретно призвело до смерті подружжя – не відомо. Можливо, отруєння чадним газом.
– У нас таке вже траплялося, – каже голова сільської ради, – минулого року так зайнявся дах літньої кухні у сусідньому селі. Трагедії тоді вдалося уникнути, адже люди не спали. Але такого, щоб не могли навіть встановити особи загиблих (всі документи згоріли), не пам’ятаю.
Вулицю Лісову через віддаленість від села у Сухівцях Рівненського району ще називають Юзефиним хутором. Саме тут і проживали Степан Семенович та його співмешканка, з якою близько десяти років перебував у громадянському шлюбі, 49-річна Олександра Василівна. Напередодні трагедії, у п’ятницю, 4 серпня, господар відзначив своє 44-ліття. Та оскільки йшли жнива, а він працював трактористом-комбайнером, горілки не пив. За словами очевидців, навіть приїжджали до нього, щоб “виставляв”, – відмовився, мовляв, не можна – завтра вдосвіта на роботу. Цілий день клопотався по господарству, а дружина поралася коло плити. Увечері нагодували худобу і, оскільки світла не було, полягали спати. Що було далі – з жахом пригадує сусідка, 66-річна Ангеліна Ісаківна Хіночик:
– Ще звечора почало дуже гриміти, блискати, – жінка вимовляла слова крізь сльози і хвилювання. – Страшно було. Я запалила свічку. Стала молитися. Так і заснула. Проснулась від того, що щось тріщало, лупало. Але, думаю, Степан з Лесею дрова возять. І не згадала, що світла немає, всюди грязюка. Полежала ще, мо’, хвилин десять. Аж раптом мене ніби щось штовхає: вставай! Я підвелася, вікно відчинила та як глянула – мені аж недобре стало – вогонь уже на землі. То аж потім мені син сказав, що це вікна від великої температури тріскалися.
Жінка нашвидкуруч накинула на себе халатик та помчала до іншої сусідки, Людмили.
– Прибігаю, у вікна стукаю, кричу: вставай, бо Лесина хата горить, і вони зі Степаном уже погоріли, – пригадує. – То тоді Люда викликала пожежників. Схопили ми відра і давай хлів гасити, щоб хоч худоба вціліла. Але яке то наше гасіння?!
Було це близько третьої ночі. Пожежна ж машина з Клеваня на місце події прибула лише зранку. Прибуття рятувальників Ангеліна Ісаківна згадує з іронією в голосі:
– Спочатку, – каже, – проїхати не змогли: дорога розмита. Тільки трактор притягнув бочку, нашу, колгоспну. А я й прошу: хоч кістки дістаньте, щоб було що поховати. А потім і пожежники під’їхали.
Проте рятувати практично уже не було кого і що – невеличка дерев’яна хатина згоріла дотла разом з її мешканцями. Обгоріли навіть навколишні дерева. Від будівлі залишилась лише… піч з комином та купа попелу. Людські останки знайшли там, де раніше була спальня. Сестра покійної, Ольга Василівна, розповідає, що рештки небіжчиків склали у дерев’яний ящик і повезли у Рівне на медекспертизу. Проте медики не змогли встановити точну причину смерті через різке обвуглення тіла та внутрішніх органів потерпілих.
– Не було навіть де домовини поставити, – каже Ольга Василівна. – То ми занесли їх у хлівчик, там і посиділи коло них. Ховали як треба: не самогубці ж, хоч кістки ледве докупи зібрали.
Пожежу спричинила «несправність пічного опалення»?
Голова Радухівської сільської ради, до якої входять Сухівці, Федір Петрович Жарський намагався пролити хоч якесь світло на причини загоряння будівлі та загадкової смерті її мешканців, бо Степан та Олександра навіть не пробували рятуватися.
– Того дня вирувала сильна буря, – пригадує, – і у них не було освітлення. Тож люди палили лампи. Можливо, вона і спричинила загоряння, але в цьому я не впевнений. Знаю також, жінка готувала у печі – ще одна ймовірна причина трагедії.
Ситуацію більш-менш прояснив інспектор Клеванської пожежної служби Віктор Ліканов – сказав, що пожежу спричинила “несправність пічного опалення”. У комині, мабуть, була тріщина, тож іскра могла потрапити на горище, де лежала солома, старий одяг. Тому спочатку зайнявся дах. А що конкретно призвело до смерті подружжя – не відомо. Можливо, отруєння чадним газом.
– У нас таке вже траплялося, – каже голова сільської ради, – минулого року так зайнявся дах літньої кухні у сусідньому селі. Трагедії тоді вдалося уникнути, адже люди не спали. Але такого, щоб не могли навіть встановити особи загиблих (всі документи згоріли), не пам’ятаю.
Тетяна МИСКОВЕЦЬ,
Рівненська область
Рівненська область
| Comments: |
