Скоро будем жити на смітті?

Кожного дня, коли виганяю корову на пасовище, збираю по ньому різні поліетиленові пляшки, консервні банки, кульки зі сміттям. Це люди, проїжджаючи по трасі через село Прилуцьке, викидають просто з вікон машин у рови при дорозі, а вітер розносить цей непотріб по пасовищу. Подібне роблять і міські рибалки, котрі ловлять карасиків у безгосподарських озерах Прилуцького.
Але це ще півбіди. Проїжджаючи біля недобудованого і розваленого на землях нашого села м’ясокомбінату, я вжахнувся, коли побачив стихійне сміттєзвалише, де всякий непотріб машинами з Луцька вивозиться на орну землю наших пайовиків. Звичайно, земля тимчасово не обробляється, але хто дав право її так засмічувати. І не вина селян, що ця площа не обробляється. А між селами Прилуцьке і Липини, в лісопосадці в районі Гуща, мабуть, роками існує сміттєзвалище, запахи від якого розносяться вітром по всій околиці. То хіба діти в Луцьку можуть бути здорові? Зі ЗМІ відомо, що, наприклад, у Німеччині всюди чистота і порядок. І це не тому, що німці – якісь особливі, а тому, що там існує суворий закон і система штрафів – люди звикли і тримають порядок. 
Якщо у нас не будуть вжиті заходи щодо сміттєвої проблеми, скоро вся Україна житиме на сміттєзвалищах.

• Нравится
•