Заживо поховали журналіста

У дивній ситуації  недавно побував уродженець Демидівщини Микола Руцький – член Асоціації українських письменників, хмельницький журналіст, науковий співробітник  Острозького  історико-культурного заповідника. Річ у тім, що одна з рівненських газет опублікувала некролог про те, що Миколине життя обірвалося саме у розквіті сил, на  сорок п’ятому році. Перераховувалися прижиттєві заслуги Руцького, котрий шукав встановлення історичної справедливості  щодо вояків Української повстанської армії. Цьому, власне, і присвячені його  повісті.  У кінці некролога, як зазвичай, ціла низка  підписів – тих, для кого особистість Руцького добре і близько знана.
Але яким було здивування декого з цієї групи, а заодно й усіх прихильників творчості письменника, коли вони побували у  селі Гурби Здолбунівського району. Там якраз відбувалося пошанування пам’яті українських патріотів. Дивляться – а перед очима Микола. Живий-живісінький. Презентує читачам свою нову книжку. Більше того, Руцький, помітивши таку поведінку своїх знайомих і вже знаючи про некролог, ще й пожартував: ”Що, хлопці... не вірите, що я воскрес. Як бачите, це правда”.
Як з’ясувалося, насправді ж помер батько Миколи – Микола Руцький, спогади котрого син творчо опрацював. Коли ж трапилася  біда – чутка миттю розлетілася по всіх-усюдах. І її  підхопили знайомі письменника та журналіста, асоціюючи, звичайно, з тим, кого вони знають.

 Сергій НОВАК,
Рівненська область

  •  
Comments:

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>