На афериста Мельника знайшли управу аж у Верховному Суді України
Більша частина наших читачів (не враховуючи тих, хто передплачує газету з нового року), мабуть, пам’ятає публікації, в яких йшлося про колишнього директора ТзОВ «Олвід-буд» Віктора Мельника...
Ще 27 квітня 2004 року він уклав кредитний договір з комерційним банком «Західінкомбанк», згідно з яким отримав кредит на суму два мільйони гривень. Повернути його Віктор Мельник мав до 27 квітня 2005 року. До липня 2004 року він сплатив банку трохи більше двох тисяч гривень, а далі «вмив руки», намагаючись довести «нікчемність договору поруки». Про це він доводив не лише у судах різних інстанцій, а й самовпевнено на сторінках газети «Віче», безапеляційно заявляючи: «А що ж каже високий суд»? На жаль, суди першої і другої інстанцій довгий час «казали», що пан Мельник ніяких боргових зобов’язань не має, посилаючись на різноманітні «порушення» в оформленні іпотечного договору. І справа ніяк не могла дійти до логічного кінця. А логічний кінець один: позичив гроші – віддай!
Більше того, в травні минулого року пан Мельник у своїй газетній репліці з таким собі сарказмом розмірковував: «Є надія, що незабаром компетентні органи дадуть адекватну оцінку діям однієї із сторін, а винні понесуть заслужене покарання». Зрозуміло, що він ніяк не сподівався стати «однією із сторін». Але... гостра була сокира, та на сук наскочила. Нарешті справа дійшла до Верховного суду України, який, як знаємо, уже нічого «не каже», а лише виносить рішення, яке оскарженню не підлягає (!).
Отож, колегія суддів Судової палати в цивільних справах Верховного Суду України в складі п’яти чоловік, розглянувши справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю комерційного банку «Західінкомбанк» до товариства з обмеженою відповідальністю «Олвід-буд» та Мельника Віктора Григоровича про стягнення боргу, вирішила: «...стягнути з ТзОВ «Олвід-буд» та Мельника Віктора Григоровича у солідарному порядку на користь комерційного банку «Західінкомбанк» один мільйон сорок чотири тисячі дев’ятсот двадцять чотири гривні п’ятдесят чотири копійки та по 850 гривень судових витрат». (Йдеться про ту суму кредиту, яку не покриває застава).
Думаю, це рішення додасть нашим читачам оптимізму, що не варто втрачати надії на торжество справедливості. Проте й не забувайте народної мудрості: ніколи не треба так багато розуму, як тоді, коли маєш справу з аферистом. Отож, перш ніж братися за справу, треба знати з ким...
м. Луцьк
| Comments: |
