Лікар, що лікує любов

– Ви до Миколи Петровича? – окликає мене старший чоловік, щойно я підійшла до дверей кабінету. – Будете за мною. Що, вперше сюди прийшли? – не витримавши й хвилини тиші, продовжує балакучий чоловік. – Правильно зробили. Ото висококласний спеціаліст! Бо де вже я тільки не був зі своєю болячкою – ніяк не могли вилікувати. А сюди приїхав на прийом – і все, майже здоровий!
Звісно, ніхто так добре не охарактеризує професійність лікаря, як його вдячний пацієнт.
– Миколо Петровичу, як вважаєте, за 27 років роботи лікарем-дерматовенерологом багато чого досягли?
– Коли у 1980 році я закінчував інтернатуру, був впевнений, що знаю абсолютно все. Через певний час роботи зрозумів – таки ні, й того не знаю, і це треба підчитати. Ще через кілька років, роздивляючись  записи про курс лікування колишніх хворих, хапався за голову: “Боже, невже я міг тоді виписувати такі ліки!” І так весь час – читаю, вчусь. Наука йде вперед.
– І за кордоном доводилося підвищувати свою кваліфікацію?
– Ні, бо погляди закордонних лікарів і наших таки відрізняються. За кордоном усе підтягується до стандарту. У них на кожну хворобу виписано ліки, які слід застосовувати. Ні кроку вліво, ні вправо. Коли ж ми спробували призначити те саме нашим хворим – не добилися жодного ефекту. Причин багато: інша імунна система, пристосована до чорнобильських наслідків, інший спосіб життя тощо.
– А  які хвороби найчастіше турбують наших волинян?
– Серед шкірних все ж переважають алергічні захворювання. Найсерйознішою проблемою серед венеричних хвороб вважається сифіліс. А взагалі статевим шляхом передається близько двадцяти хвороб.
– До речі, постійно чую репліки лікарів, які стверджують, що наші люди не стежать за своїм здоров’ям, а звертаються по допомогу до медиків лише тоді, коли щось десь заболить. Яка ваша думка?
– От якраз багато моїх клієнтів – це саме ті, хто прийшов просто перевіритися, отримати консультацію, анонімно здати аналізи, бо з кимось мав контакт. Крім того, специфіка, наприклад, венеричних захворювань просто передбачає лекції на тему: жінка (чоловік) не завжди винен, хворобу можна “заробити” і через чужий рушник. Основне ж правило, яке повторюю щодня: “Без презерватива в гості сьогодні ходити небезпечно”.
– Миколо Петровичу, Ви вже п’ять років є приватним лікарем. Де Вам легше працювалося: на державній роботі чи все ж тут?
– У тому то й справа – тут я від жодного пацієнта відмахнутися ніколи не зможу. Бо знаю, далі хворому вже й стукати немає куди.
– Так, якби всі лікарі працювали з такою віддачею! Дуже дякую Вам за розмову і бажаю ще принаймні стільки ж літ бути дужим і здоровим, щоб допомагати людям.