Ото повечеряв!

Клята горілка ніколи до добра не доводить. Ось і я хочу розповісти на цю тему історію, яка трапилася в одній селянській сім’ї.
Як завжди, у нас прийнято на вечерю готувати картоплю. Отож, Гапка наварила її в горщику на плиті, відкрила банку огірочків. А чоловіка Пилипа нема й нема. Загуляв десь в шинку. Чекали, чекали діти батька на вечерю, та й стали просити їсти. “Ну, – думає Гапка, – зроблю я тобі. Все з’їмо, нічого не залишимо на вечерю”. Повечеряли і, щоб залишки картоплі у горщику не засохли, залила водою і поставила у піч скраєчку, щоб відкисав. Всі полягали спати і не чули, коли прийшов Пилип. А він приплентався посеред ночі. І як завжди, після випивки захотілося чогось гарячого поїсти. Та й почав по каструлях заглядати, брязкати і кричати: “От клята жінка, нічого на вечерю не зварила!” А потім вийняв з печі горщика і давай їсти прямо з нього, шукаючи в “юшці” хоча б картоплинку. Так усю її вихлебтав і влігся спати.
Вранці жінка встала, бачить – горщик порожній, і дірки у ньому нема, щоб вода витекла. А чоловік прокинувся і гукає з ліжка: “Ах ти ж клята жінка, таку бурду наварила, що я жодної картоплини знайти не міг”. А жінка йому: “Та то ж не суп, телепню. Там була картопля, яку ми з’їли, а щоб рештки у горщику не засохли, то я водою залила відкисати. Сьогодні хотіла його помити, а там нічого немає. Отепер будеш знати, як допізна гуляти. Хто довго ходить, той сам собі шкодить!”

• Нравится
•