Бог забрав до себе дітей від недбалих батьків

Трагічним став третій день свят для багатодітної родини Гаврон із селища ДружбаТеребовлянського району Тернопільської області. У пожежі, що спалахнула в однокімнатному помешканні п’ятиповерхового гуртожитку організації „Дружба Будіндустрія”, загинуло двоє малолітніх сестричок. Двоє інших дітей дивом врятувалися у вогняному пеклі.

Трагедія сталася близько дев’ятої години вечора 9 січня. В той час у квартирі перебувало четверо дітей – семи, шести, п’яти років та 11-місячне немовля. Пожежа, як припускають, почалася через замикання у саморобному каміні. Коли спалахнув вогонь, діти спали. Першим від диму прокинувся семирічний Богданчик. Від м’якого крісла, за його словами, вогонь перекинувся на віконну штору, потім – на ялинку та інші речі. Поки дитина у коридорі кликала на допомогу сусідів, вогонь бушував уже на повну силу. На крик Богдана вискочив сусід Михайло Ваврик. Він встиг винести з полум’я 11-місячну Діану Гаврон, а от Христинку, якій 5 січня виповнилося два рочки, і 6-річну Іринку чоловік у вогні та димі не побачив. Дівчатка загинули, обійнявши, як розповідали згодом очевидці, одна одну. Старша Іринка закривала руками молодшу сестричку, ніби намагаючись сховати її від страшного полум’я.
23-метрове помешкання Гавронів, де тулилася сім’я з дев’яти осіб, вигоріло дотла за лічені хвилини. Потерпіли і сусідні помешкання.
У родині погорільців семеро дітей. 35-річна Юлія Гаврон зараз носить під серцем восьму дитину. Уміла народити, та не вміє доглянути – так кажуть нині у Дружбі про цю горе-маму. Від шлюбу з першим чоловіком Іваном у Юлії є 17-річна донька Галина. На плечі дівчини й лягли основні обов’язки з виховання наступних, спільних зі співмешканцем Ігорем, Юлиних дітей. Того вечора Галя з восьмирічною Танею та 11-річним Віталієм подалися до родичів у село, звідки родом їхня мати.  Пішла розважатися кудись зі співмешканцем і вагітна Юлія, залишивши, як часто бувало й раніше, дрібних дітей замкненими у хаті. Відразу після трагедії вона з’явилася біля свого будинку, поривалася до квартири, але люди її не пустили. Від молодиці було виразно чути запах алкоголю.
Селищний голова Дружби Володимир Ванько підтвердив, що Юлія та Ігор не є взірцевими батьками. „Вони ніде не працюють, та я не сказав би, що сім’я злидарює, – зауважив пан Володимир. – Однак  іноді до мене доходили чутки, що семирічний Богдан сам або разом з молодшими сестричками ходить по людях і просить їжу. Ми опікуємося цією сім’єю вже кілька років – забезпечуємо харчування дітей у дитсадку та школі за кошти селищної ради. Минулого року домовилися з адміністрацією Заліщицького санаторію про путівки для трьох дітей на річне навчання і оздоровлення, але Юлія відмовилася від нашої пропозиції...”
Сім’ї Гавронів допомагає сестра колишнього Юлиного чоловіка. Вона щомісяця висилає дітям пакунки з вживаним одягом з Німеччини. Повсякчас пристойно вбрані і дорослі. Проте одяг, звісно, – зовсім не той показник, за яким потрібно оцінювати моральні чесноти людей.
Всі молодші діти Юлії Гаврон – Івановичі. Перший її чоловік не проти такої честі. За словами сусідів, підробляючи на випадкових роботах і маючи якусь копійку, він часто заходив до помешкання своєї екс-дружини, щоб чимось почастувати дітей і погратися з ними. Після трагедії люди чули, як він казав, що краще б згорів сам, аніж невинні діти.
А старшим сестрам Юлії складно відповісти нині на питання про те, чи варто позбавити невдалу матір батьківських прав. Одна з них сказала: „З кожним таке може статися. Ніхто смерті дітям не бажав... Вони ніколи не ходили голодні”. Натомість люди кажуть, що малий Богдан часто блукав вулицями селища, шукаючи металолом, щоб заробити на ньому кілька гривень, а також пропонував свою допомогу на будівництвах за канапку для себе і сестер. Селищному голові хлопчик колись прямо заявив: мушу піти і знайти шматок якогось металу, щоб купити хліба сестричкам...
Володимир Ванько стверджує, що з представниками Теребовлянської райдержадміністрації мова про позбавлення Юлії Гаврон материнських прав заходила не раз. Нині, вважає селищний голова, трагічна „нагода” повинна пришвидшити цю справу.
...У реанімації обласної дитячої лікарні, куди доправили маленьку Діану, дитині встановили діагноз „отруєння чадним газом”. Дівчинці, за словами лікуючого лікаря Сергія Цісарського, „просто пощастило”, що відбулася лише цим ушкодженням. Дихальні шляхи у дівчинки не обпечені. Невдовзі її переведуть у пульмонологічне відділення.
А загиблих Христинку та Іринку поховають, очевидно, у родинному селі Гавронів – Ладичині на Теребовлянщині, де ще живі їхні бабуся і дідусь. Дехто з дружбівців вважає, що Бог змилосердився, забравши дітей до Себе із сім’ї, яку такою можна назвати лише умовно.
Євгенія Ліщук,
Тернопільська область

  •  
Comments:

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>