Підліток влітку пішов працювати на тік – і за два місяці став алкоголіком

Коли набрякає мозок – людину вже не врятуєш

Минулого року в області померло 15175 волинян. Найбільше – від хвороб кровообігу, серця, інфарктів, новоутворень та захворювань дихальних шляхів. Однак є й такі, кого забрала згубна звичка до чарки. У 2004 році померло 546 алкоголіків. Ця цифра, як стверджують статисти, може бути іншою, якщо реально оцінити, від чого помирають алкоголіки, адже дуже часто – через проблеми печінки, серця. Лише нинішнього року в обласному наркодиспансері померло 36 громадян, яких привезли в лікарню в такому стані, що врятувати їх не можна було. В основному це алкогольний психоз, коли, як кажуть, людина “допивається до чортиків”  і починається отруєння організму.
– Після запоїв через перенасичення організму алкоголем відбувається інтоксикація, галюцинації, набрякає мозок, і врятувати такого пацієнта неможливо, – каже Ігор Дмитрович Шкаровецький, заступник головного лікаря наркодиспансеру.
– А хто нині більше п’є?
– Всі п’ють: від малого до старого. Наприклад, якось був пацієнт, якому виповнилося лише одинадцять. Отруєння алкоголем – два проміле. Як для дитини, це смертельна доза. Хлопчика вдалось врятувати. Хоча якщо брати в процентному порівнянні, то 27-30 відсотків хворих на алкоголізм – жінки.
– Чи правда, що жінок важче лікувати, ніж чоловіків?
– Вони однаково піддаються лікуванню. Хоча алкоголізм – це невиліковна хвороба, якщо людина попробує спиртне, знову піде в “запой”. Якщо ж хворий назавжди хоче покінчити з пиятикою, повинен повністю відмовитись від алкогольних напоїв, і тоді не буде залежним.
– Алкоголізм – хвороба за власним бажанням?
– Ні, все залежить від складу нервової системи. Один все життя п’є і не буде залежним, а інший в 15 років попробує – вже алкоголіком стає.
– Від чого це залежить?
– Якби то достеменно знали, то вилікували б всіх уже давно. А так… От лежав у нас один підліток. Мама відправила влітку на тік попрацювати. Чоловіки в обід сідали пити, і йому наливали. За два місяці допився до того, що лікувався. Заодно українську літературу читав. Та що там казати. Потрапляють, буває, студенти після сесій навіть з “білими гарячками”. А нещодавно поступили жінки зі смертельною дозою 4,7 проміле. Та випивають і набагато більшу дозу, навіть 6 проміле, але живуть. Японці можуть випити склянку горілки і померти. Слов’яни в цьому більш витривалі. Все залежить від ферменту, який розщеплює алкоголь.
– А  коли найбільше до вас потрапляє хворих?
– Колись дійсно була якась сезонність: після Нового року, після релігійних свят кількість хворих у наркодиспансері збільшувалася. А тепер вже два роки поспіль п’ють, як кажуть, “начорно” і в будь-яку пору. Однак я кажу, що й від алкоголізму можна лікуватися, ці люди знову можуть повноцінно працювати. Адже буває залежність від кави, тютюну, ковбаси чи комп’ютера. Однак до цих людей нормально ставляться. Тож і до хворих на алкоголізм має бути терпиме ставлення, бо при бажанні ці люди можуть повернутися до роботи, сім’ї, жити повноцінно.

Щороку у Волинському обласному наркодиспансері проліковується три тисячі хворих.
– Я 20 років працюю в наркодиспансері. Пили й раніше, але нині спиртне продають де завгодно і цілодобово. А скільки барів розвелося? Скажімо, не можна їх розміщувати поблизу шкіл, але вони там є, – розмірковує Микола Євгенович Дацюк, головний лікар обласного наркодиспансеру. – А скільки спиртного рекламується? Це жах! Я казав: “Дайте нам хоч 0,5 відсотка від реклами спиртного на антирекламу, адже ми лікуємо хворих на алкоголізм. Однак нині хворий отримує всього 1,80 гривні на лікування. Як за ці кошти його можна вилікувати? Крім того, й спиртово-горілчані комбінати відносяться до харчової промисловості. За неякісну ковбасу, якщо людина отруїлася, виробника штрафують, перевіряють. А хто відповідає за неякісну горілку? Це ж харчова промисловість?
– Нині дійсно багато хто нарікає на якість спиртного. У вашому наркодиспансері можна визначити його якість?
– Звісно. Ми укомплектували свою лабораторію хорошим обладнанням, де можна визначити якість спиртів. Зокрема люди часто п’ють спирт для парфумерної промисловості (він не обкладається податком). Його ввозять ніби для парфумерії, а він потрапляє в шлунки, з нього роблять так звану “пальонку” – підроблену горілку.
– Отож, якщо людина захоче дізнатися, яку горілку купила, може звернутися у вашу лабораторію?
– Може. Хоча це дороговартісні аналізи. Апаратура також дозволяє визначити вміст наркотичних препаратів в організмі людини. Буває, що дитина ковтнула таблетки. Вміст препарату в крові визначають наші лаборанти, і лікар вже знає, що далі робити з пацієнтом. А їх до нас привозять і обморожених, і п’яних, і замурзаних… Медвитверезники ж ліквідували. І я не підтримую думки, що це якісь покидьки. Це люди, які заслуговують на одужання,  аби тільки вони самі цього хотіли.
– У лабораторії дійсно великі можливості, – додала Світлана Миколаївна Дзямулич, завідувачка хіміко-токсикологічної лабораторії. – З усієї області привозять проби крові не тільки на вміст алкоголю, але й на наркотичні речовини (до речі, у нас  більше йде макова соломка). Також ми обстежуємо людей і видаємо дозволи на володіння зброєю.
Лікування у Волинському наркодиспансері анонімне. Тут працюють три наркологічні та одне дерматовенеричне відділення. Розрахована лікарня на 115 ліжок, які, до речі, майже ніколи не бувають порожніми. Наркодиспансер знаходиться у колишніх тимчасових приміщеннях для будівельників, які споруджували шовковий комбінат. Однак вже за 20 років тимчасові споруди давно стали постійними.