Омолодить… фото

Що там тероризм або вибори?! Ось у Мартина Голопупенка – своя велика біда: постарів, як собака, ніс червоний, наче в алкаша. Жінка дивитися не хоче на таку морду. Сказала:
    – Омолодися, чоловіче, тоді жити з тобою буду!
    Запив неборака. До матері жити подався. А тут в газеті реклама: “Вам за п’ятдесят? О, ці небажані зморшки. Та вихід є! Завітайте до нас!” Так з газетою в руках і побіг, бідолашний, за вказаною адресою. А там – черга: білі, чорні “легкові” закордонного виробництва та їхні господарі в чорних окулярах, бритоголові “шафи” зирять на всі боки. Тільки Мартин сунувся у двері салону, як важка рука лягла йому на плече:
    – Почекайте, батя. Шеф омолоджується…
    І тут відчиняються двері, а звідти регіт такий, наче кінь заіржав.
    – Здачі не треба! – викотився колобок-чоловік у шикарній краватці від Версаче з фотокарткою у руці. – Братани! Зайка не впізнає свого пупсика! Ха-ха-ха! – реготав товстун з повною пащекою золотих зубів.
    – Вам також фото шість на дев’ять? – запитав майстер у наступного клієнта. – Сідайте.
    Голопупенко з дитячою цікавістю дивився прямісінько в об’єктив апарата. Замість традиційної пташечки в очі блиснуло сонячним зайчиком, і одразу ж на комп’ютері почало плавати на весь екран його зображення: лице – в зморшках, мішки під очима, ніс червоний, аж сам злякався… Чого ж тут дивуватися жінці? Вона ж знає його, як облупленого. Надивилась за двадцять літ і в анфас, і в профіль. Страшна фізіономія на моніторі екрана зупинилась. І тут почалися дива високих технологій: в одну мить з лиця зникли зморшки, обличчя посвітлішало, а ніс такий став, наче його власник все життя пив тільки одне молоко. Ну, просто красень! На літ двадцять помолодшав.
    Подякував і мерщій на пошту – відправив дружині фотокартку.
    Навіть листа не написав, а просто вклав у конверт і все. Днів три чекав дзвінка, місця не знаходив. Прокидається якось рано-вранці і чує рідний голос:
    – Мамо! Він так мене потішив тією фотокарткою, що мусила приїхати за ним…

• Нравится
•