Подряпини кота небезпечні для здоров’я

Якось дружина відчула різкий біль в ліктьовому суглобі. Обережно обстежила руку і раптом виявила гульку завбільшки з голубине яйце. Думали: десь вдарилась чи розтягнула зв’язки. Але з кожною годиною гулька збільшувалась, і посилювала біль.
Завідувач відділення гнійної хірургії Рівненської центральної міської лікарні Ігор Ігнацевич, до якого звернулися по допомогу, передусім запитав:
– Чи, бува, коти вас не шкрябали?
Дружина, усміхнувшись, ствердно кивнула.
– У вас – запалення лімфатичних вузлів, – спокійно відповів лікар. – Іншими словами – доброякісна лімфогранульома. І “нагородив” цією хворобою кіт. Якби моя воля, я заборонив би утримувати котів у домашніх умовах.
Ці “пухнасті клубочки” досить часто бувають посередниками в розповсюдженні небезпечної інфекції. Відтак у відділення гнійної хірургії щомісяця госпіталізують щонайменше п’ять пацієнтів, які змушені лікуватися протягом чотирьох і більше тижнів від наслідків котячих пошкрябин: запалення лімфатичних вузлів на руках, ногах, шиї чи щелепі, утворення гнійників і флегмон. Іноді, щоб врятувати хворого, доводиться робити операцію.
Коти – не носії небезпечної інфекції, а лише посередники в її поширенні. Виявляється, підступні мікроорганізми (різновид хламідій) можуть перекочувати до них під час випадкових контактів з іншими тваринами та споживання їжі. Від своїх котів найчастіше страждають літні люди, котрі здебільшого мають хронічні недуги, що суттєво ослаблюють опірність організму, а також ті, в кого ослаблена імунна система.
Котячі пошкрябини лікар радить негайно змазувати йодом та зеленкою, антисептичними засобами. Але якщо навколо рани раптом з’явиться почервоніння – слід негайно звертатися до медиків.    

Петро КОВАЛЬЧУК,
м. Рівне