Стіл еріха Коха оцінили у 20 тисяч доларів

До відділу охорони культурної спадщини обласного краєзнавчого музею нерідко навідуються колекціонери та шанувальники антикваріату. Вони приходять помилуватися темно-коричневим столом, який, за припущеннями фахівців, у роки Другої світової війни належав Еріху Коху. Грошовиті гості пропонують за цей унікальний експонат, виготовлений невідомим майстром, чималі суми.

У кінці довгого просторого кабінету зіпнувся на міцні ніжки масивний стіл прямокутної форми, оздоблений рослинним рельєфним орнаментом та стилізованими головами левів. В центрі невідомий майстер розмістив шухляди, а ліворуч та праворуч – дверцята з поличками.
Науковий співробітник відділу охорони культурної спадщини Тетяна Войтюк, яка віднедавна “окупувала” цей триметрової ширини експонат, перетворивши його на звичайний робочий стіл, на фоні гіганта  видається зовсім крихітною. З цікавістю оглядаю “екзота” і не втримуюсь від запитання:
– Либонь, дорога річ? 
Тетяна Войтюк усміхається:
– Ваших заощаджень не вистачить. Це стіл, який під час окупації України стояв у резиденції Еріха Коха. Тепер в тому приміщенні – наш музей. За експертною оцінкою, рідкісний експонат з клеймом Третього Рейху коштує двадцять тисяч доларів. Незважаючи на високу ціну, бажаючих його купити, хоч греблю гати. Але ми такими речами не торгуємо. Щоправда, на жаль, не маємо і належних умов для зберігання. Відтак, наразі експлуатую в своєму робочому кабінеті.
В історії цього експоната чимало “білих” плям. На думку наукового співробітника краєзнавчого музею Наталі Кожушко, найвірогідніше, його робили немісцеві майстри. Стиль ампір, в якому виготовлено стіл, був поширений передусім на Заході старого континенту. Вона не виключає, що це – один з трофеїв, награбованих Кохом в Європі, які згодом були транспортовані в столицю окупованої України Рівне.
Власне, в сімдесятих роках минулого століття Наталі Кожушко пощастило відшукати й інші меблі, дуже схожі за стилем на стіл Коха. Вони стояли в гаражах колишнього обкому Компартії України. Щоправда, деякі з них не без допомоги місцевого персоналу (перетворив на своєрідний склад інструментів) нагадували старий мотлох. Вони були фактично знищені людською байдужістю та шашелем. А отже, про реставрацію не могло бути й мови.         
– А ось цей стіл, – згадує Наталя Кожушко, – та книжкова шафа випадково вціліли. 1944 року, коли фашисти відступали з Рівного, щось завадило їм забрати із собою габаритні речі. Вочевидь, стрімкий наступ радянських військ. Відтак, гауляйтер Східної Прусії покинув трофеї у своїй резиденції.
Відразу після звільнення обласного центру від загарбників у те помпезне приміщення вселився обком Компартії України. Відтак, стіл Еріха Коха “перекочував” до кабінету першого секретаря Бегми. У сімдесяті роки комуністичні чиновники, вирішивши остаточно очиститися від залишків “насильницької ідеології”, списали трофейні меблі як непотріб.
– Тепер стіл Коха, – каже Тетяна Войтюк, – один з найцінніших і найдорожчих експонатів музею. Спочатку він стояв у виставковому залі. Але відколи змінили експозицію, вільного місця для цього “велетня” не знайшлося. Адміністрація нічого кращого не придумала, як віддати раритет в “оренду” підприємцям. Лише після тривалих дебатів нам таки вдалося його відвоювати. Інакше унікальний експонат міг би зникнути назавжди. Сподіваюся, що з часом вдасться розширити площу музею – і робота невідомого майстра таки повернеться у виставкові експозиції.      
Володимир БАЗАВЛУЧЕНКО,
м. Рівне

  •  
Comments:

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>