Чому дідові «однімало» ноги

З гостини в Антонків почали розходитися захмелілі гості. Першими піднялися з-за святкового столу баба Ганюта з дідом Гадамом. Подякували господарям і стали збиратися. Та в коридорі чомусь довго метушилися і сварилися.
– Та казав тобі, взую старі, а ти – нові, нові...
– Ну так! Коб не напився... – сердилася баба Ганюта.
– Та що таке сталося, тьотко? – гукнув до неї один гість.
– Не може на свої лапи тухлі натягти. Дурень старий! Тьху! – не на жарт розгнівалася Ганюта. 
Дідові Гадамові кинулися на допомогу чи не всі гості, а найбільше – Микола. І так, і сяк пхав дідові ноги у туфлі, що аж сам упрів, а старий від болю тільки йойкав. Хтось додумався знайти «ложечку» – і знову почалися дідові муки. Аж нарешті Миколині старання увінчалися успіхом – діда Гадама взули! Але тільки він ступив крок, як застогнав:
– Ойой! Йти не можу... Ноги однімає... Йой, як однімає!.. – дід якось пошкандибав.
Через часину-другу гості стали розходитися. Повдягалися, повзувалися, а Миколиних туфель як корова язиком злизала. Тільки осторонь біля дверей сиротливо стояли якісь нові туфлі. «Чиї ж то?» – всі знизували плечима.
– Та то, мабуть... діда Гадама!
Хата вибухнула реготом. Ще довго не могли стриматися від сміху: виявляється, на дідову ногу 42 розміру Микола натягав свої ж туфлі... 40 розміру! Ось чому старому Гадаму так «однімало» ноги...

• Нравится
•